США та країни Затоки окреслили спільне бачення майбутнього Сирії без екстремістів та іноземного втручання

Вашингтон та Рада співробітництва арабських держав Арабської затоки бачать країну стабільною та суверенною
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон та його партнери прагнуть надати Сирії "всі можливі шанси" стати сильною, єдиною державою, яка відображатиме розмаїття її суспільства. Цю заяву він зробив під час зустрічі з міністрами закордонних справ Ради співробітництва арабських держав Арабської затоки на полях Генасамблеї ООН.
За словами Рубіо, нинішній момент є "історичною можливістю" для досягнення прогресу, який ще кілька років тому здавався немислимим. Він наголосив, що стабільність Сирії є важливою для регіонального миру, і країна більше не повинна бути базою для екстремістів чи іноземних гравців. "Президент Дональд Трамп залишається відданим... у партнерстві з багатьма країнами, наданню Сирії всіх можливостей для побудови сильної, єдиної держави", — сказав держсекретар.
Зі свого боку, генеральний секретар GCC Джассім Мохаммед Аль-Будайві підтвердив важливість захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Сирії та відкинув іноземне втручання в її внутрішні справи. Водночас він засудив неодноразові ізраїльські удари по сирійській території та закликав до дотримання Угоди про роз'єднання 1974 року, зазначивши, що стабільність Сирії є наріжним каменем стабільності всього регіону.
Ця зустріч демонструє рідкісний консенсус між Вашингтоном та ключовими арабськими монархіями щодо кінцевої мети для пост-асадівської Сирії. Обидві сторони хочуть бачити її стабільною та цілісною. Однак у їхніх заявах простежуються різні акценти, що відображають їхні пріоритети. США наголошують на загрозі з боку "екстремістів та іноземних акторів", що традиційно є кодом для позначення Ірану та радикальних ісламістських угруповань.
Країни Затоки, погоджуючись із цим, водночас прямо вказують на іншого "іноземного актора" — Ізраїль, чиї удари вони засуджують. Таким чином, ця зустріч є не лише сигналом підтримки новому сирійському уряду, але й спробою виробити спільну, хоч і не до кінця узгоджену, позицію, щоб запобігти перетворенню Сирії на арену для чужих проксі-війн.
