Судан звинуватив ОАЕ у вербуванні колумбійських найманців для війни в Дарфурі

Хартум стверджує, що має докази фінансування найманців з боку Абу-Дабі
Уряд Судану офіційно звинуватив Об'єднані Арабські Емірати у найманні колумбійських бойовиків для участі у війні на боці воєнізованих "Сил швидкої підтримки" (RSF). Ця заява стала новим витком у конфлікті, який вже спричинив найбільшу у світі кризу голоду та переміщення населення.
Міністерство закордонних справ Судану заявило, що має "всі документи та докази", що підтверджують участь найманців з Колумбії та деяких сусідніх країн, яких "спонсорують та фінансують ОАЕ". ОАЕ неодноразово заперечували звинувачення у підтримці RSF, незважаючи на численні звіти експертів ООН, дипломатів та міжнародних організацій.
Повідомлення про колумбійських найманців почали з'являтися ще минулого року в регіоні Дарфур. Цього тижня Об'єднані сили, що воюють на боці армії, повідомили про понад 80 колумбійських бойовиків у місті Ель-Фашер, останньому оплоті урядових військ у Дарфурі. За їхніми даними, кілька найманців, що займалися координацією артилерії та дронів, були вбиті під час нещодавніх боїв. Суданська армія також опублікувала відео, на якому, як стверджується, зображені "іноземні найманці, ймовірно з Колумбії".
Пряме звинувачення ОАЕ у вербуванні найманців є спробою Судану вивести конфлікт з розряду "внутрішнього" на міжнародний рівень та посилити дипломатичний тиск на Абу-Дабі. Хартум намагається представити війну не як громадянську, а як "транскордонну терористичну війну, що ведеться чужими руками". Це дозволяє йому апелювати до Ради Безпеки ООН та вимагати санкцій проти ОАЕ.
Сама по собі участь колумбійських найманців не є чимось новим — загартовані десятиліттями власного конфлікту, вони стали своєрідним "товаром" на глобальному ринку безпеки, воюючи в Україні, Ємені та інших гарячих точках. Однак їхня поява в Судані на боці RSF, яких підтримують ОАЕ, свідчить про глибоку інтернаціоналізацію конфлікту. Для ОАЕ це спосіб вести проксі-війну, не ризикуючи власними солдатами. Для Судану це катастрофа, адже присутність іноземних бойовиків лише поглиблює кризу та унеможливлює будь-який мирний діалог.
