Верховний суд Ізраїлю визнав, що уряд морить голодом палестинських в'язнів
Суд зобов'язав владу покращити харчування ув'язнених, міністр Бен-Гвір обіцяє ігнорувати рішення
Верховний суд Ізраїлю ухвалив, що уряд не забезпечує палестинських в'язнів, затриманих з міркувань безпеки, належним харчуванням для базового існування, і наказав владі покращити їхнє харчування. Це рішення стало рідкісним випадком, коли найвища судова інстанція країни виступила проти дій уряду під час майже дворічної війни.
Постанова була ухвалена у відповідь на петицію правозахисних груп ACRI та Gisha, які стверджували, що зміна політики харчування після початку війни в Газі призвела до недоїдання та голоду серед в'язнів. Раніше міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір, який курує тюремну систему, хвалився, що звів умови утримання до "голого мінімуму".
У своєму рішенні колегія з трьох суддів одноголосно постановила, що держава юридично зобов'язана забезпечувати в'язнів достатньою кількістю їжі. Вони виявили "реальні сумніви" в тому, що в'язні харчуються належним чином, і наказали тюремній службі "вжити заходів для забезпечення постачання їжі, що дозволяє базові умови існування". Бен-Гвір різко розкритикував це рішення, заявивши, що Верховний суд "на нашу ганьбу" захищає бойовиків ХАМАС.
Рішення Верховного суду — це не просто юридичний акт, а й потужний моральний ляпас ультраправому уряду Нетаньягу. Це свідчення того, що навіть в умовах війни в Ізраїлі все ще існують інституції, готові захищати верховенство права та базові людські цінності, навіть якщо це стосується "ворогів".
Це рішення створює небезпечний прецедент протистояння між судовою та виконавчою владою. Заява Бен-Гвіра про те, що він ігноруватиме рішення суду, є прямим викликом основам демократії. Це демонструє, що для ультраправих політиків війна стала приводом для демонтажу правової держави та встановлення режиму, де накази міністра є вищими за рішення суду. Цей конфлікт оголює глибокий розкол всередині Ізраїлю — боротьбу між тими, хто прагне зберегти демократичні принципи, і тими, хто готовий пожертвувати ними заради ідеології "повної перемоги".