Новий план для Гази: США заручилися підтримкою арабських країн для витіснення ХАМАС
Проєкт резолюції ООН передбачає створення міжнародних сил та перехідного уряду
Сполучені Штати представили проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, що передбачає дворічний перехідний мандат для сектору Гази, та заручилися підтримкою ключових регіональних партнерів, зокрема Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ. Цей крок свідчить про серйозний дипломатичний наступ Вашингтона з метою реалізації повоєнного плану врегулювання.
Проєкт резолюції, ініційований послом США в ООН Майком Волтцем, пропонує створення перехідного органу управління, так званої "Ради миру", якій буде передано контроль над Газою замість ХАМАС. Документ також санкціонує розгортання в секторі "Міжнародних стабілізаційних сил" з дворічним мандатом ООН. Ці сили матимуть право використовувати "всі необхідні заходи" для захисту цивільного населення, контролю за гуманітарною допомогою, забезпечення безпеки на кордонах з Ізраїлем та Єгиптом, роззброєння недержавних угруповань та підготовки нової палестинської поліції.
Підтримку ініціативі висловили не лише Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ, Єгипет та Туреччина, але й 10 непостійних членів Ради Безпеки. Представник місії США підкреслив, що американських військ у Газі не буде. Натомість Вашингтон веде переговори про надання контингенту з Індонезією, ОАЕ, Єгиптом, Катаром, Туреччиною та Азербайджаном.
Цей проєкт резолюції є найконкретнішою спробою США сформувати порядок денний "наступного дня" в Газі, переходячи від ролі посередника у тимчасових перемир'ях до архітектора нової системи управління та безпеки. Головна мета очевидна — повне та остаточне усунення ХАМАС від влади та його демілітаризація. Створення "Ради миру" та міжнародних сил є інструментами для досягнення цієї мети.
Ключовим фактором успіху цієї ініціативи є безпрецедентна підтримка з боку провідних арабських держав. Їхня участь надає плану легітимності в очах арабського світу та перетворює його з суто американської ініціативи на спільний регіональний проєкт. Це значно посилює тиск на ХАМАС та ізолює його, демонструючи, що навіть його колишні партнери готові до радикальних змін.
Проте на шляху до реалізації плану стоїть низка серйозних перешкод. По-перше, позиція постійних членів Ради Безпеки — Росії та Китаю. Вони можуть накласти вето на резолюцію, розглядаючи її як спробу США встановити свій контроль над регіоном. По-друге, реакція самого ХАМАС. План прямо передбачає його ліквідацію, тому угруповання навряд чи погодиться на це добровільно.
Мандат на використання "всіх необхідних заходів" фактично означає, що міжнародним силам, можливо, доведеться воювати з бойовиками ХАМАС, що перетворить миротворчу місію на бойову. Нарешті, залишається відкритим питання про склад та командування цими силами, а також про те, хто саме увійде до складу нової палестинської поліції. Відповіді на ці питання визначать, чи стане цей амбітний план реальністю, чи залишиться лише на папері.