Музей століття: Єгипет відкриває найбільшу скарбницю фараонів

Після 20 років очікування комплекс представить повну колекцію Тутанхамона
У тіні Великої піраміди в Гізі, єдиного вцілілого чуда стародавнього світу, нарешті відкриває свої двері довгоочікуваний Великий єгипетський музей (GEM). Ця подія обіцяє стати одним із найвизначніших культурних моментів десятиліття. На урочисту церемонію, заради якої в країні оголошено вихідний, очікують близько 60 світових лідерів, що підкреслює міжнародне значення проєкту.
Шлях до відкриття був довгим і складним. Анонсований ще у 2002 році, музей мав прийняти перших відвідувачів у 2012-му, проте терміни неодноразово зсувалися через політичну нестабільність після "Арабської весни", фінансові труднощі, пандемію Covid-19 та регіональні конфлікти. Вартість мегапроєкту склала близько 1,2 мільярда доларів, значну частину яких було профінансовано за рахунок кредитів від Японського агентства міжнародного співробітництва. Тепер цей грандіозний комплекс, площею вдвічі більшою за Лувр, готовий представити світу від 70 000 до 100 000 експонатів.

Головною перлиною колекції стануть скарби з гробниці фараона Тутанхамона. Вперше в історії понад 5 000 артефактів, включно із золотою маскою, троном та багатьма предметами, які раніше ніколи не виставлялися, будуть зібрані в одному місці. Це дозволить відвідувачам побачити поховання юного царя таким, яким його знайшов Говард Картер у 1922 році. "Побачити всю гробницю Тутанхамона в одному просторі — це буде щось неймовірне", — зазначає професорка Саліма Ікрам з Каїрського університету.
Окрім скарбів Тутанхамона, музей вражає й іншими експонатами. Відвідувачів у головній залі зустрічатиме велична статуя Рамсеса Великого, вік якої перевищує 3200 років. Окрема секція присвячена 4600-річному сонячному човну царя Хуфу — одному з найстаріших і найкраще збережених кораблів у світі. Експозиція охоплює всю історію Стародавнього Єгипту, представляючи артефакти, датовані аж до 7000 року до нашої ери.
Хоча музей позиціонується як простір для всіх єгиптян, питання доступності залишається відкритим. Вартість квитка для місцевого жителя становить 200 єгипетських фунтів (близько 4 доларів). Це значно менше, ніж 25 доларів для іноземців, але все ж є суттєвою сумою для багатьох єгипетських родин. "Не можна піклуватися лише про мертвих — треба дбати і про живих", — коментує цю проблему професорка Ікрам, визнаючи, що ціна може стати перешкодою для частини населення.

Відкриття Великого єгипетського музею — це значно більше, ніж просто культурна подія. Це потужний акт національного брендингу та стратегічний інструмент "м'якої сили", за допомогою якого Єгипет прагне вирішити одразу кілька завдань. По-перше, це спроба дати потужний імпульс ослабленій економіці. Влада робить величезну ставку на туризм як на джерело іноземної валюти та створення робочих місць, а GEM має стати головним магнітом, що приваблюватиме мільйони відвідувачів з усього світу.
По-друге, це символічний крок до повернення контролю над власною історичною спадщиною. Як влучно зауважив знаменитий археолог Захі Хавас, більшість головних відкриттів у Єгипті зробили іноземці. Музей, оснащений найсучаснішими лабораторіями, має стати центром, де саме єгипетські вчені очолять процес вивчення та збереження своєї історії.
Це відповідь на постколоніальну спадщину в археології та декларація про те, що Єгипет сам розповідатиме світові про своє минуле. Нарешті, це інвестиція у національну ідентичність, спроба відновити зв'язок сучасних єгиптян з їхньою величною історією та дати їм привід для гордості. Таким чином, музей стає не просто сховищем артефактів, а мостом між славетним минулим, складним сьогоденням та амбітним майбутнім країни.
