Хиткий мир: чому нова безпекова угода між Ізраїлем та Ліваном викликає скептицизм
Радикали Хезболли та агресивна політика Тель-Авіва ставлять під загрозу суверенітет країни
Уряд Лівану намагається просувати підписану 26 червня за посередництва США тристоронню рамкову угоду, сподіваючись досягти виведення ізраїльських окупаційних військ. Однак цей процес суттєво ускладнюється паралельним треком проіранського угруповання Хезболла, яке вимагає передати право ведення переговорів виключно Тегерану.
Оприлюднення деталей та безпекового додатка до угоди викликало потужну хвилю занепокоєння всередині країни та посилило ризики внутрішньополітичного розколу. Бойовики Хезболли розпочали жорстку політичну кампанію проти президента Джозефа Ауна та прем'єра Навафа Салама, звинувативши їх у надмірних поступках Ізраїлю.
Головною точкою розходження в ліванському суспільстві залишається вимога ліквідації військового потенціалу шиїтських радикалів в обмін на звільнення загарбаних Тель-Авівом південних територій. Офіційний Бейрут наполягає, що переговори з Ізраїлем має вести виключно ліванська держава, а не її іранські куратори.
Владна коаліція наголошує, що підписаний документ є не мирним договором, а лише складним тимчасовим механізмом для припинення багаторічного стану ворожнечі. Попри дипломатичні спроби, бойові дії не вщухають, а обидві сторони продовжують щодня обмінюватися нищівними ударами та звинуваченнями у порушенні умов.
Нинішня криза яскраво демонструє цинізм обох сторін конфлікту, де ліванський суверенітет є лише розмінною монетою для мілітаристських амбіцій Ізраїлю та терористичного угруповання Хезболла. Поки Тель-Авів продовжує розширювати окупацію, а проіранські бойовики віддають перевагу захисту інтересів Тегерана замість порятунку власного народу, Ліван навряд чи зможе сподіватися на швидке досягнення тривалого миру.