"Акт Цезаря" ще в силі: чи є скасування санкцій США справжнім проривом для Сирії?
Цей крок відкриває шлях для американського бізнесу та співпраці з Дамаском
Міністерство фінансів США оголосило про скасування "Правил сирійських санкцій", що є найважливішим кроком до нормалізації відносин з Дамаском після повалення режиму Асада. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) повідомило, що рішення набуває чинності у вівторок після червневого указу президента Дональда Трампа про припинення надзвичайного стану, який був підставою для обмежень.
Це рішення, яке скасовує санкції, що діяли з 2004 року, офіційно дозволяє американським компаніям вести бізнес із Сирією. МЗС Сирії назвало цей крок "позитивним розвитком", який має "напряму вплинути на гуманітарні та економічні умови сирійського народу".
Показово, що ця новина збіглася з візитом до Дамаска другої офіційної делегації Конгресу США на чолі з сенатором Джинн Шахін та послом Томом Барраком. Президент Сирії Ахмад аш-Шараа висловив вдячність за ці зусилля, назвавши їх "практичним та реалістичним шляхом, що служить інтересам сирійського народу". Водночас, американські офіційні особи зазначають, що для повного скасування обмежень Конгрес ще має скасувати "Акт Цезаря" 2019 року.
Скасування санкцій — це не просто технічне рішення, а фундаментальний зсув у політиці Вашингтона. Це найпотужніший сигнал про те, що США готові до повноцінного діалогу з новою сирійською владою та її інтеграції в регіональну архітектуру безпеки. Цей крок є "пряником" після багатьох років "батога" щодо режиму Асада.
Мотиви Вашингтона є прагматичними. По-перше, це спроба вивести Сирію з-під впливу Росії та Ірану. По-друге, це відкриття нового ринку для американських компаній, які будуть зацікавлені в участі у багатомільярдній відбудові країни. Однак збереження "Акта Цезаря" є важливим важелем тиску. Це дає зрозуміти Дамаску, що повна нормалізація залежить від його подальших кроків, зокрема, щодо прав меншин та співпраці в галузі безпеки. Таким чином, США переходять від політики ізоляції до політики умовного залучення, намагаючись сформувати майбутнє Сирії відповідно до власних інтересів.