Від війни до голоду: суданські біженці в Чаді покинуті напризволяще
Фінансування кризи скоротилося, гуманітарні організації згортають допомогу
Біженці, що тікають від ескалації насильства в суданському Північному Дарфурі, опиняються в пастці голоду та відчаю на сході Чаду. Через катастрофічне скорочення фінансування вони практично не отримують міжнародної гуманітарної допомоги і змушені покладатися на мізерні пожертви від попередніх біженців та виснажених місцевих громад.
Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) отримало лише 38% від необхідних 246 мільйонів доларів для реагування на надзвичайну ситуацію в Чаді цього року. Криза фінансування змусила гуманітарні організації піти на болючі кроки. Всесвітня продовольча програма відновила роздачу продовольства, але лише для вагітних, годуючих матерів та дітей до двох років. Більшість загальної продовольчої допомоги було перенаправлено до таборів у глибині країни.
"Немає наметів, немає міцних притулків — лише пластикова плівка для захисту від сонця", – описує ситуацію представник УВКБ ООН у Чаді Магатте Гіссе. Переселення до краще обладнаних таборів також різко сповільнилося через брак коштів на буріння свердловин, будівництво туалетів та забезпечення житлом.
Ситуація з суданськими біженцями в Чаді — це трагічний приклад "кризи всередині кризи". Рятуючись від жахів війни, люди потрапляють у не менш жахливі умови, де їм загрожує голод та хвороби. Скорочення фінансування, спричинене втомою донорів та переключенням уваги світу на інші конфлікти, фактично означає, що сотні тисяч людей покинуті напризволяще.
Рішення перенаправити допомогу вглиб країни, щоб спонукати біженців залишити небезпечну прикордонну зону, в умовах браку ресурсів перетворюється на цинічну гру на виживання. Людей змушують обирати між життям під обстрілами на кордоні та голодною смертю в таборі, де немає ні води, ні їжі. Це не гуманітарна допомога, а управління катастрофою, що вийшла з-під контролю. Ця криза вкотре демонструє, що без стабільного та адеква