Ізраїльський дипломат у Південному Судані: візит на тлі чуток про переселення палестинців

Уряд Джуби заперечує переговори, але візит викликає запеклі суперечки в країні
Уряд Південного Судану підтвердив, що заступниця міністра закордонних справ Ізраїлю Шаррен Хаскель відвідала країну для проведення переговорів. Цей візит відбувся на тлі повідомлень про плани Ізраїлю переселити палестинців із зруйнованого війною Сектора Гази, і Південний Судан називався однією з потенційних "приймаючих країн".
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу раніше заявляв, що дозволить палестинцям "добровільно емігрувати" і веде переговори з низкою країн. Уряд у Джубі офіційно спростував повідомлення про свою участь, назвавши їх "безпідставними". Проте, візит Хаскель, названий "найвищим рівнем взаємодії" між двома країнами, лише посилив підозри. В офіційній заяві йдеться про "плідний діалог" та обговорення "обставин, що розвиваються в Державі Ізраїль", без жодних уточнень.
Сама ідея прийому палестинців викликала розкол у південносуданському суспільстві. Деякі жителі, як-от Джеймс Ломедері, категорично проти, називаючи потенційних переселенців "злочинцями" і заявляючи, що в країні немає землі для них. Інші, навпаки, готові "прийняти їх з розпростертими обіймами", сподіваючись, що палестинці допоможуть їм у власних внутрішніх конфліктах. Все це відбувається на тлі глибокої нестабільності в самому Південному Судані, який з моменту здобуття незалежності у 2011 році страждає від бідності та внутрішніх війн.
Незважаючи на офіційні заперечення, візит ізраїльського дипломата до однієї з найбідніших та найнестабільніших країн світу в розпал обговорення планів переселення виглядає як мінімум невипадково. Це схоже на дипломатичне "промацування ґрунту". Ізраїль, ймовірно, шукає країни, які через економічну скруту та політичну слабкість можуть погодитися на таку суперечливу пропозицію в обмін на фінансову допомогу чи політичну підтримку.
Реакція всередині Південного Судану оголює всю небезпеку цього плану. Спроба "вирішити" одну проблему (палестинську) шляхом її "експорту" в іншу кризову точку може призвести до непередбачуваної ескалації. Це може спровокувати нові етнічні та політичні конфлікти всередині самого Південного Судану, перетворивши ізраїльсько-палестинський конфлікт на внутрішньоафриканський. Це цинічна гра, де долі мільйонів людей стають розмінною монетою у великій геополітиці.
