Історичний позов: ліванські політики подали до суду на лідера "Хезболли"

Наїма Кассема звинувачують у підбурюванні до війни та закликах до повалення конституційної влади
Група видатних ліванських політиків подала кримінальний позов проти лідера "Хезболли", шейха Наїма Кассема, звинувативши його в підбурюванні до війни та заколоту. Цей безпрецедентний позов, який є першим в історії, спрямованим проти вищого керівництва "Хезболли", посилається на нещодавні запальні промови Кассема, в яких він погрожував уряду та відмовлявся здавати зброю.
Серед позивачів — чинні та колишні депутати парламенту, зокрема, Ашраф Ріфі, Каміль Шамун та Еліас Хурі. Вони стверджують, що Кассем порушив конституцію, а його промови є "загрозою внутрішній безпеці Лівану та прямим викликом рішенням Ради міністрів". У позові також йдеться, що "Хезболла" є "неліцензованою організацією, яку велика кількість країн світу вважає терористичною". Позивачі закликали прокуратуру "викликати шейха Наїма Кассема на допит та вжити всіх необхідних правових заходів проти нього".
Цей юридичний крок стався на тлі ескалації політичної напруженості. "Хезболла" продовжує наполягати на збереженні своєї зброї, тоді як уряд доручив армії розробити план встановлення державної монополії на зброю до кінця року. Сам Кассем нещодавно погрожував громадянською війною, якщо уряд спробує роззброїти угруповання, а його прихильники змусили посланця США Тома Баррака скасувати поїздку на південь країни.
Подання позову проти лідера "Хезболли" — це не просто юридична дія, а сміливий політичний акт, що свідчить про кардинальну зміну ситуації в Лівані. Противники "Хезболли", відчувши її ослаблення після війни та втрати підтримки з Сирії, переходять від словесних баталій до конкретних юридичних дій. Вони намагаються перевести боротьбу в правове поле, де "Хезболла" є найбільш вразливою, оскільки її статус збройного формування є незаконним з точки зору ліванської конституції.
Хоча малоймовірно, що цей позов призведе до реального арешту Кассема, він має величезне символічне значення. По-перше, він руйнує ауру "недоторканності", яка роками оточувала керівництво "Хезболли". По-друге, він створює юридичний прецедент і посилює тиск на судову систему, змушуючи її визначитися зі своєю позицією. По-третє, це потужний сигнал для міжнародних партнерів, що всередині Лівану є сили, готові боротися за суверенітет країни не лише на словах, а й на ділі. Це початок нової фази протистояння, де на зміну кулям приходять юридичні аргументи.
