Війна з небом: Іран намагається "викликати" дощ за допомогою засіву хмар, щоб уникнути катастрофи
Влада вдається до екстрених заходів на тлі найгіршої посухи за 50 років
Іранська влада розпочала операції із засіву хмар, щоб штучно викликати дощі на тлі найгіршої посухи за останні десятиліття. Перший політ для засіву хмар у поточному водному році відбувся над басейном озера Урмія — колись найбільшого озера країни, яке зараз значною мірою пересохло.
Цей крок є відповіддю на катастрофічну ситуацію. За даними метеорологічної організації країни, кількість опадів цього року зменшилася на 89% порівняно з довгостроковим середнім показником, а нинішня осінь стала найсухішою за 50 років. Рівень води у водосховищах, що живлять найбільші міста, досяг рекордних мінімумів, а половина провінцій країни місяцями не бачила жодної краплі дощу.
Ситуація настільки критична, що президент Масуд Пезешкіан раніше попереджав, що без дощів до зими навіть столиця, Тегеран, може зіткнутися з необхідністю евакуації. Технологія засіву хмар, яка передбачає розпилення в хмарах таких частинок, як йодид срібла, для стимуляції опадів, використовується й іншими країнами регіону, зокрема ОАЕ.
Вдаючись до засіву хмар, іранський уряд намагається продемонструвати рішучі дії та запропонувати технологічне вирішення проблеми, що набула екзистенційного масштабу. Однак цей крок виглядає не стільки як довгострокова стратегія, скільки як акт відчаю. Експерти по всьому світу сходяться на думці, що засів хмар є в кращому разі тимчасовим та локальним заходом, не здатним кардинально змінити ситуацію в умовах глобальної зміни клімату та системної кризи управління.
Ця криза в Ірані має не лише природні, а й глибокі рукотворні причини. Роками уряд ігнорував попередження про виснаження водних ресурсів, заохочуючи водомістке сільське господарство та реалізуючи корупційні інфраструктурні проєкти. Як нещодавно зазначала сама іранська преса, "клімат приноситься в жертву політиці", а на ключові посади призначаються "некваліфіковані менеджери".
Таким чином, "війна з небом" за допомогою літаків є спробою боротися з симптомами, ігноруючи хворобу. Це дозволяє владі створити ілюзію контролю та перекласти відповідальність на природу, відволікаючи увагу від власної багаторічної бездіяльності та некомпетентності. Проте без фундаментальних реформ в управлінні водними ресурсами та сільському господарстві навіть штучно викликані дощі не зможуть врятувати країну від катастрофи, що насувається.