Афганістан розриває залежність від Пакистану, роблячи ставку на Іран та Центральну Азію
Кабул переорієнтовує торговельні шляхи, щоб позбавити Ісламабад політичних важелів
Афганістан, що не має виходу до моря, дедалі активніше використовує торговельні шляхи через Іран та Центральну Азію, щоб зменшити залежність від Пакистану. Цей крок є відповіддю на ескалацію напруженості між сусідами та нещодавнє закриття кордону, яке завдало значних збитків афганській торгівлі.
Історична залежність Афганістану від пакистанських портів надавала Ісламабаду потужний важіль для тиску на Кабул у питаннях безпеки. Однак тепер, за словами афганських чиновників, ситуація змінюється. "За останні шість місяців наш товарообіг з Іраном сягнув 1,6 мільярда доларів, що вище, ніж 1,1 мільярда доларів з Пакистаном", — повідомив представник міністерства торгівлі.
Кабул активно перенаправляє вантажі до іранського порту Чабахар, який розвивається за підтримки Індії. Іран пропонує афганським трейдерам значні знижки на портові тарифи та зберігання, а також швидше оброблення вантажів. Віцепрем'єр Афганістану з економічних питань Мулла Абдул Гані Барадар дав трейдерам три місяці на завершення контрактів у Пакистані та перехід на нові маршрути, звинувативши Ісламабад у використанні "комерційних та гуманітарних питань як політичного важеля".
Хоча пакистанські чиновники заявляють, що це рішення не завдасть їм економічної шкоди, воно є частиною ширшої геополітичної гри. Переорієнтація торгівлі є не просто економічним рішенням, а стратегічним кроком Талібану, спрямованим на здобуття більшого суверенітету та зменшення вразливості перед тиском з боку Пакистану. Використовуючи порт Чабахар, Кабул не лише диверсифікує свої торговельні шляхи, а й вбудовується в новий регіональний альянс за участю Ірану та, що найважливіше, Індії — головного суперника Пакистану.
Це створює для Ісламабада серйозну дилему. Роками він використовував контроль над транзитом як головний інструмент впливу на Кабул. Тепер цей інструмент втрачає свою ефективність. Спроба покарати Талібан закриттям кордону призвела до зворотного ефекту — прискорила його дрейф у бік Тегерана та Делі.
Для Індії це велика стратегічна перемога. Порт Чабахар, в який вона інвестувала значні кошти, перетворюється з амбітного проєкту на реальний інструмент, що дає їй прямий доступ до Афганістану та Центральної Азії, оминаючи Пакистан. Таким чином, економічний конфлікт між Кабулом та Ісламабадом перетворюється на поле битви за регіональне домінування між Індією та Пакистаном, де Талібан майстерно використовує це суперництво у власних інтересах.