Сонячна революція в Іраку: фермери рятуються від енергетичної кризи за допомогою сонця

Жителі нафтовидобувної країни масово переходять на сонячні панелі через бездіяльність влади
В Іраку, одній з провідних нафтових держав світу, розгортається тиха енергетична революція. Втомившись від величезних рахунків та постійних відключень електроенергії, фермери та звичайні громадяни масово встановлюють сонячні панелі, щоб забезпечити свої потреби. Ця тенденція особливо помітна в північній провінції Ніневія, де влітку температура перевищує 40 градусів, а національна мережа працює лише половину часу.
Історія фермера Абдалли Аль-Алі є показовою. Раніше його щомісячний рахунок за електроенергію сягав майже мільйона іракських динарів (близько $764). Після встановлення сонячних панелей він платить лише 80 000 динарів і має стабільне електропостачання. За його словами, сонячна енергія стала порятунком для іригаційних систем, які потребують постійної роботи.
Цей бум відчули й місцеві компанії. Власник фірми Mosul Solar, Мохаммед Аль-Каттан, каже, що попит на сонячні системи стрімко зріс у 2024-2025 роках, причому 70% його клієнтів — це жителі сільської місцевості. Хоча вартість системи становить від 5 до 10 мільйонів динарів, вона окупається за 1-3 роки, адже дозволяє відмовитися від дорогих дизельних генераторів та плати за резервне живлення. Уряд та Центральний банк також запровадили ініціативи з надання пільгових кредитів, що робить сонячну енергію доступною навіть для людей з низьким та середнім доходом.
Сонячний бум в Іраку — це яскравий приклад того, як ініціатива "знизу" може бути набагато ефективнішою за державні програми. Парадокс полягає в тому, що країна, яка плаває в нафті, не може забезпечити своїх громадян базовою послугою — стабільним електропостачанням. Роками корупція, безгосподарність та недостатні інвестиції руйнували національну енергосистему.
Перехід на сонячну енергію — це не просто мода чи турбота про екологію, а вимушений крок для виживання бізнесу та забезпечення комфортного життя. Люди перестали чекати на допомогу від уряду і взяли справу у свої руки. Це явище демонструє не лише провал державної політики, а й неймовірну стійкість та підприємливість іракського народу. Іронічно, але саме бездіяльність влади підштовхнула країну до "зеленого" переходу, який вона офіційно планувала досягти лише до 2030 року.
