Іракський прем'єр Аль-Судані розкриває стратегію уникнення регіонального конфлікту
Глава уряду Іраку розповів, як вдалося утримати країну від участі у війні між Ізраїлем та Іраном, балансуючи між США та Тегераном
Прем'єр-міністр Іраку Мухаммед Шіа ас-Судані заявив, що його країні вдалося залишатися осторонь військових конфліктів у регіоні протягом майже двох років. Це вимагало ретельного балансування відносин Іраку зі США та Іраном – двома країнами, що є ключовими для його влади та ворогують між собою.
За словами Аль-Судані, завдання стало особливо складним минулого місяця, коли спалахнула війна між Ізраїлем, союзником США, та Іраном, а Сполучені Штати завдали ударів по іранських ядерних об'єктах. В ексклюзивному інтерв'ю агентству The Associated Press Аль-Судані розповів, що він використовував поєднання політичного та військового тиску, щоб утримати збройні угруповання, пов'язані з Іраном, від вступу у конфлікт.
Він пояснив, як це було досягнуто, як він планує контролювати ці групи надалі, і чому, прагнучи другого терміну, він хоче зблизитися з адміністрацією Трампа, зберігаючи при цьому міцні зв'язки з політичними партіями, що підтримуються Іраном і допомогли йому прийти до влади у 2022 році.
Залишаючись осторонь під час обміну ударами між Ізраїлем та Іраном:
Аль-Судані повідомив, що після авіаударів Ізраїлю по Ірану та відповідних ракетних обстрілів Тель-Авіва, збройні угруповання в Іраку намагалися запускати ракети та дрони у бік Ізраїлю та по базах в Іраку, де розміщені війська США. Проте 29 разів ці спроби були зірвані "операціями безпеки" іракського уряду, деталі яких він не розкрив.
"Ми знаємо, що уряд [Ізраїлю] мав політику – і досі має – розширення війни в регіоні", – сказав Аль-Судані. "Тому ми подбали про те, щоб не дати жодного виправдання жодній стороні для націлювання на Ірак".
За словами Аль-Судані, його уряд також звернувся до лідерів в Ірані, "щоб закликати їх до спокою та створити простір для діалогу і повернення до переговорів".
Заяви прем'єр-міністра Іраку Мухаммеда Шіа ас-Судані підкреслюють надзвичайну складність балансування зовнішніх відносин Іраку між протиборчими силами, такими як США та Іран, особливо під час регіональних конфліктів. Його стратегія поєднання політичного та військового тиску для стримування проіранських угруповань є свідченням прагнення Іраку уникнути прямої участі у збройних конфліктах. Це, у свою чергу, демонструє прагнення уряду до стабільності та захисту національних інтересів, незважаючи на внутрішні політичні виклики та необхідність маневрувати між різними зовнішніми впливами.