Очі геноциду: як супутникові знімки викрили різанину, влаштовану RSF в Ель-Фашері
Дослідники з Єльського університету фіксують масові поховання та сліди крові з космосу
Супутникові знімки стали ключовим інструментом у викритті звірств, скоєних терористичним угрупованням "Сили Швидкого Реагування" (RSF) під час захоплення міста Ель-Фашер у суданському регіоні Дарфур. За словами Натаніеля Реймонда з Гуманітарної дослідницької лабораторії Єльського університету (HRL), аерофотознімки є єдиним способом моніторингу кризи в місті, яке повністю відрізане від зовнішнього світу.
Після того, як 26 жовтня бойовики RSF заявили про повний контроль над Ель-Фашером, з'явилися супутникові знімки, що показують докази вбивств "від дверей до дверей", масові поховання, червоні плями на землі та тіла, видимі вздовж земляного валу. Ці дані повністю збігаються зі свідченнями очевидців.
28 жовтня HRL опублікувала знімки пологового будинку в Ель-Фашері, на яких видно "купи білих об'єктів" розміром з людське тіло, яких раніше не було. Поруч були зафіксовані "червонуваті зміни кольору землі", що могли бути слідами крові. Наступного дня Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила про "трагічне вбивство понад 460 пацієнтів та медичного персоналу" в цій лікарні.
За словами Реймонда, лабораторія відстежувала ситуацію в Ель-Фашері протягом усієї 18-місячної облоги, попереджаючи ООН та США про події на місцях. Після падіння міста бойовики RSF "почали публікувати відео, на яких вони вбивають людей, у найбільшій кількості, ніж будь-коли раніше", що надало дослідникам додатковий матеріал для аналізу.
Міжнародний кримінальний суд вже заявив, що звірства в Ель-Фашері можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності та воєнні злочини. Після міжнародного розголосу кількість відео, що публікуються бойовиками, значно зменшилася. Тепер дослідники зосередилися на похмурому завданні — відстеженні того, як злочинці переходять від "фази вбивств до фази утилізації тіл".
Супутникові знімки Ель-Фашера є не просто технічними даними, а незаперечним доказом методичного та організованого терору. Вони перетворюють чутки та розрізнені свідчення очевидців на цілісну картину геноциду, що розгортається в режимі реального часу. Це сучасний цифровий аналог аерофотознімків, які колись викрили нацистські табори смерті. Технологія позбавляє злочинців можливості приховати свої дії, а міжнародну спільноту — можливості посилатися на "брак інформації".
Кожен знімок, що фіксує масове поховання чи сліди крові, — це обвинувальний акт проти RSF. Те, що самі терористи спочатку вихвалялися своїми злочинами, публікуючи відео вбивств, свідчить про їхню повну впевненість у безкарності. Однак тепер, коли кожен їхній крок відстежується з космосу, вони намагаються приховати сліди, переходячи до "утилізації тіл".
Це підкреслює критичну важливість роботи таких лабораторій, як HRL. Вони не лише б'ють на сполох, а й збирають доказову базу для майбутніх трибуналів, гарантуючи, що рано чи пізно винуватці різанини в Ель-Фашері постануть перед судом, як це сталося з катами Сребрениці.