Ізраїль оголошує кордон з Єгиптом "військовою зоною": чи порушує це мирний договір 1979 року?
Каїр обурений, експерти попереджають про ризик ескалації та розриву десятиліть стабільності
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив територію вздовж кордону з Єгиптом "закритою військовою зоною", що дозволяє ізраїльським силам відкривати вогонь по "несанкціонованих" особах. Це рішення, яке Тель-Авів пояснює необхідністю боротьби з контрабандою зброї за допомогою дронів із Синаю, викликало в Каїрі бурю обурення та звинувачення у "кричущому порушенні" мирного договору 1979 року.
208-кілометровий кордон давно є осередком незаконної торгівлі, але останнім часом, за даними Ізраїлю, контрабанда набула загрозливих масштабів. Ізраїльські чиновники повідомляють про сотні вторгнень дронів лише за останні три місяці, які перевозили штурмові гвинтівки та важке озброєння, призначене для Гази.
Однак у Єгипті цей крок розглядають як провокацію, що може зруйнувати десятиліття стабільності. Мирний договір 1979 року, укладений за посередництва США, встановив уздовж кордону демілітаризовані зони з обмеженою кількістю військ. Єгипетські експерти стверджують, що, оголошуючи "військову зону", Ізраїль фактично в односторонньому порядку розгортає додаткові сили, порушуючи ці обмеження. Ситуацію ускладнює ізраїльська окупація Філадельфійського коридору — 14-кілометрової буферної смуги вздовж кордону Гази з Єгиптом, — яку Каїр вважає "подвійним порушенням".
Це не просто прикордонний інцидент, а серйозний виклик для однієї з найважливіших угод, що десятиліттями гарантувала мир на Близькому Сході. Що ж буде далі?
1. Чи є це прямим порушенням договору? Юридично ситуація є неоднозначною. Ізраїль може стверджувати, що не збільшує кількість військ, а лише змінює правила їх застосування у відповідь на нову загрозу — дрони. Однак дух договору, який передбачав деескалацію та взаємні консультації, безперечно порушений. Одностороннє оголошення "військової зони" є актом, що демонструє недовіру та готовність діяти силою.
2. Які справжні мотиви Ізраїлю? Боротьба з контрабандою є лише видимою причиною. Глибша мета, ймовірно, полягає у створенні набагато жорсткішого режиму безпеки вздовж усього периметру Гази, включно з її південним кордоном. Ізраїль не довіряє здатності Єгипту контролювати Синай та запобігати переозброєнню ХАМАС. Тому він бере ініціативу у свої руки, створюючи де-факто нову буферну зону вже на єгипетському кордоні. Це також може бути спробою чинити тиск на Каїр, щоб змусити його до більш активної співпраці у сфері безпеки.
3. Як відреагує Єгипет? Наразі Каїр обмежується гнівними заявами експертів та, ймовірно, веде тиху дипломатію за посередництва США. Пряма військова відповідь є малоймовірною, оскільки це означатиме кінець миру та початок катастрофічної війни. Однак Єгипет може вдатися до асиметричних дій: посилити антиізраїльську риторику, ускладнити співпрацю у сфері безпеки, обмежити дипломатичні контакти. Головна надія Каїра — на втручання Вашингтона, гаранта мирної угоди, який єдиний може змусити Ізраїль пом'якшити свою позицію.
Таким чином, хоча повномасштабний конфлікт між Ізраїлем та Єгиптом малоймовірний, цей інцидент серйозно підриває довіру та стабільність. Він демонструє, що Ізраїль після війни в Газі готовий діяти набагато жорсткіше та в односторонньому порядку для забезпечення своєї безпеки, навіть ризикуючи відносинами з ключовим арабським партнером. Це створює небезпечний прецедент, який може призвести до поступової ерозії найтривалішого миру на Близькому Сході.