Близькосхідні «угоди Гельсінкі»: Саудівська Аравія готує пакт про ненапад з Іраном
Ріад розробляє нову архітектуру безпеки для стримування іранської агресії
Саудівська Аравія розпочала неформальні обговорення щодо укладення масштабного пакту про ненапад з Іраном задля стабілізації регіону після завершення війни. За даними західних дипломатів, королівство розглядає модель, натхненну Гельсінськими угодами 1975 року, що колись допомогли знизити напругу між ворогуючими таборами Холодної війни.
Європейські держави та інституції ЄС активно підтримують цю ініціативу, вбачаючи у ній дієвий інструмент запобігання майбутнім конфліктам. Брюссель закликає монархії Арабської затоки надати Тегерану певні безпекові гарантії в обмін на припинення ракетного шантажу та терористичної діяльності.
Арабські столиці дедалі більше занепокоєні тим, що ослаблений війною Іран може стати ще більш агресивним та непередбачуваним у своїх діях. Окремим фактором ризику залишається потужний арсенал іранських безпілотників та балістичних ракет, який загрожує інфраструктурі всього регіону.
Паралельно з цим Саудівська Аравія суттєво поглиблює оборонну співпрацю з Туреччиною, Пакистаном та Єгиптом. Пакистанська сторона вже запропонувала розширити чинний військовий союз із Ріадом, долучивши до нього Катар та Анкару для створення потужного ісламського блоку стримування.
Спроба Ер-Ріяда ініціювати «гельсінський процес» на Близькому Сході свідчить про намір Саудівської Аравії перехопити роль головного геополітичного арбітра у регіоні. Намагаючись зв’язати Іран міжнародними зобов’язаннями, королівство будує багаторівневу систему стримування, де дипломатичні договори підкріплені реальними військовими альянсами з іншими регіональними лідерами, що остаточно витісняє Захід із процесу формування нової системи безпеки.