Визнання Палестини як поразка для ХАМАС: Захід змінює стратегію на Близькому Сході

Франція та її союзники роблять історичний крок, але висувають чіткі умови майбутньому уряду
Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок під бурхливі овації офіційно оголосив про визнання Держави Палестина, назвавши це "історичним і необхідним" кроком для встановлення міцного миру. Виступаючи на міжнародній конференції, організованій спільно з Саудівською Аравією, він заявив, що "настав час" покласти край війні та відродити рішення на основі принципу двох держав.
Рішуче засудивши напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року як "найгірший теракт в історії Ізраїлю", Макрон водночас підкреслив, що визнання Палестини не спрямоване проти Ізраїлю, а навпаки, є кроком до безпеки для обох народів. "Визнання законних прав палестинського народу нічого не забирає у прав народу Ізраїлю", — наголосив він. До цього скоординованого кроку вже приєдналися Велика Британія, Канада, Австралія, Португалія та інші країни.
Однак ключовим елементом нової стратегії Заходу є чітка позиція щодо ХАМАС. Макрон прямо назвав визнання Палестини "поразкою для ХАМАС" та "поразкою для всіх, хто хоче знищення Держави Ізраїль". Разом із Саудівською Аравією Франція представила Генасамблеї ООН мирний план, який передбачає не лише припинення вогню та звільнення заручників, але й роззброєння ХАМАС та реформування палестинського уряду. Палестинський президент Махмуд Аббас зі свого боку підтвердив, що ХАМАС буде виключений з будь-якої майбутньої ролі в управлінні, а всі збройні угруповання мають скласти зброю.
Цей скоординований дипломатичний прорив є фундаментальним зсувом у західній політиці, але не є сліпим засудженням Ізраїлю чи наївною підтримкою палестинців. Це прагматична спроба вибити ґрунт з-під ніг екстремістів з обох сторін. З одного боку, визнання Палестини посилює тиск на Ізраїль та створює основу для майбутніх переговорів на більш рівних умовах.
З іншого — висуваючи жорсткі вимоги щодо роззброєння ХАМАС та реформування влади, міжнародна спільнота чітко дає зрозуміти, що вона підтримує не будь-яку Палестину, а лише ту, яка готова до мирного співіснування та відмови від терору. Це стратегія "двох ключів", спрямована на створення життєздатного та надійного партнера для миру, одночасно ізолюючи радикальні елементи, які цей мир руйнують.
