Рада Безпеки ООН вимагає від хуситів припинити атаки та посилює збройне ембарго
Резолюція закликає до боротьби з контрабандою зброї, але США та Франція розчаровані її "неамбітністю"
Рада Безпеки ООН закликала єменських хуситів припинити транскордонні та морські атаки та закликала держави-члени посилити зусилля щодо реалізації збройного ембарго проти угруповання. Відповідна резолюція про продовження санкцій була ухвалена 13 голосами "за" при утриманні Росії та Китаю.
Резолюція продовжує цільові санкції, включно із заморожуванням активів та забороною на поїздки для високопоставлених чиновників-хуситів, до листопада 2026 року. Важливо, що тепер санкції можуть бути застосовані до тих, хто здійснює транскордонні атаки з використанням балістичних та крилатих ракет, а також напади на торгові судна в Червоному морі.
Документ закликає держави-члени "посилити зусилля по боротьбі з контрабандою зброї" та вимагає від експертної групи ООН надати рекомендації щодо продажу компонентів подвійного призначення, які можуть потрапити до рук хуситів.
Незважаючи на ухвалення резолюції, кілька членів Ради, зокрема США та Франція, висловили розчарування, що текст не є "більш амбітним". Росія та Китай, що мають право вето, не дозволили Раді посилити санкції ще більше.
Ухвалення цієї резолюції є спробою міжнародної спільноти знайти хоч якусь відповідь на дестабілізуючі дії хуситів, які перетворили один із найважливіших морських шляхів світу на зону бойових дій. Продовження санкцій та розширення їхнього застосування на осіб, причетних до атак на судна, — це сигнал, що Рада Безпеки не має наміру миритися з піратством 21-го століття.
Однак той факт, що Росія та Китай утрималися, а США та Франція вважають резолюцію "неамбітною", оголює глибокий розкол усередині Ради Безпеки та, як наслідок, обмежену ефективність будь-яких її рішень. Москва та Пекін, схоже, розглядають хуситів як інструмент для створення проблем для Заходу і не зацікавлені в тому, щоб чинити на них реальний тиск.
Таким чином, ухвалена резолюція є типовим продуктом компромісу в паралізованій Раді Безпеки. Вона засуджує, закликає та продовжує існуючі заходи, але не створює нових, більш дієвих механізмів примусу. Без єдиної та жорсткої позиції всіх постійних членів, особливо щодо головного покровителя хуситів — Ірану, — будь-які резолюції ризикують залишитися лише на папері, а Червоне море й надалі буде заручником геополітичних ігор.
