"Менше вогню" замість миру: чи стане Ліван моделлю для майбутнього Гази
Ізраїль продовжує завдавати ударів по Лівану, попри перемир'я, демонструючи можливий сценарій для Палестини
Поки в Газі тримається крихке перемир'я, ситуація в Лівані, де аналогічна угода діє вже 11 місяців, може слугувати похмурим прогнозом для майбутнього. Ізраїль продовжує завдавати майже щоденних ударів по південному Лівану, перетворивши "припинення вогню" на стан permanentної низькоінтенсивної війни.
Лише 11 жовтня ізраїльський удар по підприємству будівельної техніки вбив сирійського перехожого та поранив семеро людей. Ізраїль заявив, що цілив у "інженерне обладнання для відновлення терористичної інфраструктури", тоді як Ліван назвав це "відвертою агресією проти цивільних об'єктів".
З моменту набуття чинності перемир'я в листопаді 2024 року, за даними ООН, в Лівані від ізраїльських дій загинуло понад 270 людей, з яких щонайменше 107 — цивільні. За той самий період з Лівану в бік Ізраїлю було випущено 21 снаряд, а "Хезболла" взяла на себе відповідальність лише за одну атаку. Жоден ізраїльтянин не загинув.
Аналітики називають такий стан "lessfire" ("менше вогню"), а не "ceasefire" ("припинення вогню"). "Ліван цілком може слугувати моделлю для Гази, по суті, даючи ізраїльським силам свободу завдавати ударів щоразу, коли вони вважають, що існує загроза, без повномасштабного відновлення конфлікту", — каже Мона Якубян з Центру стратегічних та міжнародних досліджень.
Угода про перемир'я 2024 року є розпливчастою щодо механізмів її виконання. Вона дозволяє сторонам діяти в "самообороні", що на практиці Ізраїль інтерпретує як право наносити превентивні удари по об'єктах "Хезболли".
Ситуація в Лівані демонструє небезпечну модель майбутнього, яка може чекати і на Газу. Це не мир, а заморожений конфлікт, де одна сторона, значно сильніша, залишає за собою право в будь-який момент застосовувати силу під приводом "самооборони". Для "Хезболли", як і для ХАМАС, це створює патову ситуацію: будь-яка спроба відновити військовий потенціал наражається на негайний удар, а відсутність повноцінного миру не дозволяє розпочати відбудову та відновити нормальне життя.
Це стан permanentної нестабільності, який вигідний Ізраїлю, оскільки дозволяє йому контролювати ситуацію та стримувати своїх супротивників, не вступаючи у велику війну. Однак для мирного населення це означає життя в постійному страху, де будь-якої миті "менше вогню" може знову перетворитися на повномасштабне пекло.