"Газ в обмін на кров?": Єгипет охопили протести через рекордну угоду з Ізраїлем
Суспільство звинувачує владу у "зраді" через багатомільярдний контракт на тлі війни в Газі
Єгипет охопила хвиля обурення через багатомільярдну угоду про імпорт природного газу з Ізраїлю, яку нещодавно схвалив Тель-Авів. Угода вартістю 35 мільярдів доларів передбачає постачання 130 мільярдів кубометрів газу протягом наступних 15 років.
Громадськість та політичні активісти ставлять питання, чи не є ця угода винагородою Тель-Авіву за вбивство близько 70 000 палестинців під час війни в Газі. "Наш уряд, схоже, підписує таку угоду на підтримку Нетаньягу, якого звинувачують у геноциді", – заявив колишній міністр праці Камаль Абу Ейта. Він звинуватив уряд у нормалізації відносин з державою, яка "продовжує вбивати арабів та окуповувати арабські землі".
Єгипет прагне отримати додатковий газ, щоб компенсувати різке падіння місцевого видобутку, яке вже призвело до регулярних відключень електроенергії та загрожує промисловим інвестиціям. Влада побоюється, що енергетична криза може спровокувати політичну та соціальну нестабільність.
Газова угода з Ізраїлем поставила єгипетський уряд у складне становище, змусивши його обирати між економічною необхідністю та політичною доцільністю. З одного боку, країна гостро потребує газу для забезпечення роботи електростанцій та промисловості. Відмова від ізраїльського газу означала б поглиблення енергетичної кризи, що неминуче призвело б до соціальних заворушень.
З іншого боку, укладення такої масштабної угоди з Ізраїлем у той час, коли громадська думка в Єгипті та всьому арабському світі налаштована вкрай антиізраїльськи, є політичним самогубством. Уряд ас-Сісі звинувачують у "зраді" палестинської справи та фінансуванні "режиму геноциду".
Намагаючись виправдатися, влада представляє угоду як суто комерційну, але це мало кого переконує. Ця ситуація є яскравим прикладом того, як економічна залежність може обмежувати політичний суверенітет. Єгипет, який колись був лідером арабського світу, тепер змушений укладати угоди зі своїм історичним ворогом, щоб забезпечити базові потреби власного населення, викликаючи при цьому гнів та обурення як всередині країни, так і за її межами.