"Жахливе погіршення": США, ОАЕ та ООН вимагають гуманітарних пауз у Судані
Світ б'є на сполох через катастрофічний голод та напади на гуманітарні конвої
Сполучені Штати, Об'єднані Арабські Емірати та інші ключові міжнародні гравці спільно закликали ворогуючі сторони в Судані погодитися на гуманітарні паузи для доставки допомоги. У спільній заяві, до якої приєдналися також Єгипет, Саудівська Аравія, Швейцарія, Африканський Союз та ООН, висловлюється жах з приводу "постійного погіршення гуманітарної ситуації в Судані".
У заяві наголошується на гострому недоїданні, голоді та численних обмеженнях на гуманітарний доступ. Міжнародні партнери засудили "широкий спектр перешкод, що затримують або блокують реагування в ключових районах", особливо в регіонах Північний Дарфур та Кордофан. Вони закликали сторони конфлікту "дозволити гуманітарні паузи для переміщення життєво важливих вантажів".
Цей заклик пролунав на тлі чергового нападу на гуманітарний конвой. У середу конвой Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) був атакований поблизу охопленого голодом міста Мелліт у Північному Дарфурі. Три з 16 вантажівок були пошкоджені та загорілися. "Гуманітарний персонал та майно ніколи не повинні бути мішенню," — заявив представник WFP. За даними ООН, майже 25 мільйонів людей у Судані страждають від гострого голоду, а мільйони відрізані від допомоги.
Спільна заява такої широкої коаліції країн (США, ОАЕ, Єгипет, Саудівська Аравія) є рідкісним проявом єдності та свідчить про те, що гуманітарна ситуація в Судані досягла критичної межі. Це спроба максимального дипломатичного тиску на обидві воюючі сторони — армію та RSF. Однак той факт, що навіть конвої ООН зазнають нападів, показує, що ситуація вийшла з-під контролю, а міжнародне гуманітарне право повністю ігнорується.
Проблема полягає в тому, що обидві сторони використовують голод як зброю, блокуючи доступ до територій, контрольованих супротивником. Заклики до "гуманітарних пауз" є важливими, але без реального механізму примусу до їх дотримання та покарання за напади на гуманітарних працівників, вони ризикують залишитися лише словами. Ситуація в Судані — це трагічний приклад того, як внутрішній конфлікт, підживлений зовнішніми гравцями, перетворюється на геноцид власного народу через голод.
