Розкол між союзниками: США та Європа сперечаються про долю миротворців ООН у Лівані
Адміністрація Трампа прагне згорнути місію UNIFIL, тоді як Франція та Італія виступають проти
Майбутнє миротворчої місії ООН у Лівані (UNIFIL) стало причиною глибокого розколу між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками. Адміністрація президента Дональда Трампа прагне якнайшвидше згорнути місію, вважаючи її неефективною тратою грошей, тоді як європейські країни, зокрема Франція та Італія, наполягають на її продовженні.
Мандат UNIFIL, створеної для нагляду за виведенням ізраїльських військ у 1978 році, спливає наприкінці серпня. Політичні призначенці в адміністрації Трампа, підтримуючи давню позицію Ізраїлю, розглядають місію як перешкоду на шляху до повного роззброєння "Хезболли". Минулого тижня держсекретар Марко Рубіо схвалив план, що передбачає згортання місії протягом наступних шести місяців.
Однак європейські союзники виступили категорично проти. Вони стверджують, що передчасне виведення UNIFIL, доки ліванська армія не буде готова взяти кордон під повний контроль, створить вакуум, яким негайно скористається "Хезболла". Як приклад, вони наводять Малі, де після виведення миротворців активізувалися ісламістські екстремісти. Під тиском європейців та американського посланника Тома Баррака, США та Ізраїль неохоче погодилися на продовження мандату на один рік з подальшим шестимісячним періодом згортання. Проте, як свідчить фінальний проект резолюції, Франція намагається виключити з нього будь-яку чітку дату виведення військ, що не влаштовує Вашингтон.
Суперечка навколо UNIFIL — це відображення глибоких розбіжностей у стратегічних підходах США та Європи. Адміністрація Трампа, з її політикою "Америка понад усе" та скептицизмом щодо міжнародних інституцій, розглядає ситуацію через призму "остаточного вирішення": "Хезболла" має бути роззброєна, а місія, яка, на їхню думку, цьому заважає, — ліквідована.
Європа, навпаки, дотримується більш обережного та прагматичного підходу. Розуміючи, що ідеального рішення не існує, європейці бачать в UNIFIL важливий інструмент стабілізації, який запобігає повномасштабній війні та хаосу. Вони побоюються, що різке виведення миротворців не призведе до роззброєння "Хезболли", а навпаки, спровокує нову війну, наслідки якої (нові потоки біженців, зростання екстремізму) ляжуть на плечі саме Європи. Цей конфлікт показує, як розбіжності між трансатлантичними союзниками можуть підірвати безпеку на Близькому Сході, залишаючи Ліван у стані небезпечної невизначеності.
