На межі колапсу: ООН попереджає про зупинку гуманітарних операцій у Дарфурі

Склади порожні, колони з допомогою блокуються, а сотні тисяч біженців голодують
Міжнародна організація з міграції (МОМ) попередила, що гуманітарні зусилля в суданському регіоні Північний Дарфур можуть повністю зупинитися, якщо не буде забезпечено негайне фінансування та безпечну доставку допомоги. "Попри зростаючі потреби, гуманітарні операції зараз на межі колапсу", — йдеться в заяві агентства ООН.
"Склади майже порожні, конвої з допомогою стикаються зі значними загрозами безпеці, а обмеження доступу продовжують перешкоджати доставці достатньої кількості допомоги", — зазначає МОМ, попереджаючи про "ще більшу катастрофу", якщо її заклик залишиться без уваги.
Ситуація різко загострилася після нещодавнього захоплення столиці Північного Дарфуру, міста Ель-Фашер, терористичним угрупованням "Сили Швидкого Реагування" (RSF). Ця подія призвела до загибелі сотень людей та змусила десятки тисяч рятуватися втечею від звірств бойовиків. За даними МОМ, майже 90 000 осіб залишили Ель-Фашер та навколишні села, вирушивши в небезпечну подорож без доступу до їжі, води та медичної допомоги.
Десятки тисяч біженців прибули до переповнених таборів у місті Тавіла, де вони опинилися просто неба, з мінімальною кількістю наметів та недостатнім запасом продовольства. "Ми отримуємо мало їжі з громадських кухонь, лише обіди", — розповідає 20-річна біженка. Люди змушені справляти природні потреби просто неба, що створює ризик спалаху холери та інших хвороб.
Ситуація в Дарфурі — це не просто гуманітарна криза, а свідомо створена катастрофа, де голод та страждання цивільного населення використовуються як зброя. Попередження МОМ про "колапс" є останнім сигналом перед повним провалом міжнародних зусиль. Терористичне угруповання RSF, захопивши Ель-Фашер, не лише влаштувало різанину, а й свідомо перерізало життєво важливі гуманітарні артерії, щоб "зачистити" регіон від нелояльного населення.
Блокування конвоїв з допомогою, обмеження доступу та створення нестерпних умов у таборах біженців — це елементи єдиної стратегії, спрямованої на винищення або вигнання людей. Коли волонтери кажуть, що голодні біженці підходять до них і кажуть, що не змогли поїсти, бо їжі не вистачило, — це не просто сумна історія, а вирок міжнародній системі, яка виявилася неспроможною захистити беззахисних.
Заклики до фінансування є важливими, але вони не вирішать головної проблеми — відсутності безпечного доступу. Без рішучого політичного та військового тиску на RSF з метою примусу до відкриття гуманітарних коридорів будь-яка допомога просто не дійде до тих, хто її потребує. Світ ризикує стати мовчазним свідком того, як сотні тисяч людей повільно помирають від голоду та хвороб у пустелі, що стане не лише гуманітарною, а й моральною катастрофою.
