Голод як зброя: Армія Судану блокує гуманітарну допомогу на тлі масової катастрофи
Військові блокують конвої, поки мільйони людей опинилися на межі виживання
Судан переживає найгіршу гуманітарну кризу у своїй історії. Більше половини населення країни, близько 25 мільйонів людей, страждають від гострої нестачі продовольства, а в регіонах Дарфур і Кордофан офіційно оголошено голод. На цьому тлі тисячі тонн гуманітарної допомоги накопичуються на кордоні з Чадом, оскільки суданська армія блокує її ввезення та завдає авіаударів по конвоях.
За даними ООН, на прикордонному переході Адре в Чаді, де знайшли притулок понад 800 000 суданських біженців, у тимчасових складах накопичуються продукти та медикаменти. Всесвітня продовольча програма повідомляє про готовність до відправки близько 100 000 тонн допомоги, однак влада в Порт-Судані, яку контролює армія, відмовляється надати повні дозволи, посилаючись на "міркування безпеки" через контроль Сил швидкого реагування (СШР) над Дарфуром.
З початку конфлікту у квітні 2023 року ООН зафіксувала понад 80 нападів на гуманітарні конвої, більшість з яких – авіаудари, що приписуються ВПС Судану. 14 листопада внаслідок удару по колоні з продовольством було вбито п'ятьох гуманітарних працівників. Аналогічний інцидент 3 червня забрав життя ще п'ятьох співробітників і знищив вантажівки. ООН рішуче засудила ці атаки, назвавши їх "грубим порушенням міжнародного гуманітарного права", оскільки координати конвоїв були заздалегідь передані всім сторонам.
Тим часом уряд, що базується в Порт-Судані, заперечує існування голоду, називаючи міжнародні звіти "політичними перебільшеннями". Однак факти говорять самі за себе: організація "Лікарі без кордонів" задокументувала випадки, коли діти в таборі Замзам у Дарфурі були змушені їсти траву та листя, щоб вижити. Комісія ООН підтвердила, що невибіркові бомбардування лікарень, ринків та гуманітарних колон є систематичною практикою, а бюрократичні перепони з боку військових не дозволяють доставити 20% необхідної допомоги.
Блокування гуманітарної допомоги та напади на конвої є не хаотичними діями, а свідомим використанням голоду як інструменту війни. Мета суданської армії очевидна: позбавити ресурсів і підтримки цивільне населення на територіях, що перебувають під контролем їхніх супротивників із СШР. Це класична тактика облоги, перенесена на цілі регіони, де заручниками стають мільйони мирних жителів. Ціною військових амбіцій стає життя найуразливіших – дітей, жінок та людей похилого віку.
