Довготривала посуха поглиблює гуманітарну кризу в Афганістані
На висохлих коричневих пагорбах на півночі Афганістану Абдул Хахад вириває стебла пшениці з посушливої землі. На третій рік нестачі води та високих температур його врожаю ледве вистачає, щоб прогодувати сім’ю.
Про це пише Reuters.
55-річний фермер із району Нахр-е-Шахі в провінції Балх раніше сіяв два чи навіть три врожаї пшениці на рік, але за останні три роки він зміг виростити лише один. Урожайність його дев’яти акрів землі з кожним роком зменшується.
«Минуло три роки, як посуха почалася, колодязі, річка майже висохли. У нас навіть питної води не вистачає, бачите, вся наша земля висохла», — сказав він, сидячи біля купи пшениця під сонцем при температурі 40 за Цельсієм (104 за Фаренгейтом).
Постійна посуха в Афганістані завдає шкоди фермерам, економіці країни, третину якої створює сільське господарство, і продовольчій безпеці.
Експерти кажуть, що посуха посилюється зміною клімату, що призводить до посилення тиску на водні ресурси. Згідно з Глобальним індексом кліматичних ризиків, Афганістан є шостою країною в світі за кількістю кліматичних загроз.
Маючи слабку іригацію, Афганістан покладається на танення снігу в горах, щоб підтримувати течію річок і поливати поля протягом літа.
Але Наджібулла Садід, експерт з водних ресурсів і навколишнього середовища та науковий співробітник Федерального інженерно-дослідного інституту водних шляхів у Німеччині, сказав, що в міру підвищення температури, зменшення кількості опадів і зменшення снігу літнє танення не надходить у річки так багато, як раніше. .
«Що стосується продовольчої безпеки, ви бачите, що в такій країні, як Афганістан, де понад 30% ВВП (валового внутрішнього продукту) надходить із сільського господарства, тоді, звичайно, якщо на цей сектор вплинуть зміни клімату, то валовий обсяг економіки країни буде під впливом зміни клімату”, – сказав Садід.
Через два роки після того, як таліби захопили владу в Афганістані, коли іноземні війська вийшли, розтягнення водних ресурсів і боротьба в сільському господарстві є одними з головних викликів їх адміністрації.
У зв’язку з різким скороченням цього року гуманітарної допомоги іноземним урядом, який офіційно визнав Талібан, гуманітарні працівники та дипломати кажуть, що рівень допомоги розвитку для вирішення цієї проблеми обмежений.
Всесвітня продовольча програма ООН каже, що 15,3 мільйона людей стикаються з гострою нестачею продовольства в країні з населенням майже 42 мільйони людей.
Адміністрація Талібану будує канал довжиною 280 км (174 милі), який, якщо він буде завершений, зможе направляти воду для зрошення в усі північні провінції. Але до завершення ще багато років, і сусідні країни висловили занепокоєння, що це несправедливо відведе їхню воду.
Сидячи з трьома з восьми своїх онуків, Хахад описав, як скоротився його дохід, що змусило його сім’ю, як і багатьох у селі, скоротити споживання їжі, окрім найнеобхіднішого, як хліб і фрукти.
«Раніше я міг заробляти від 2,3 мільйона афгані ($27 000) до 2,5 мільйонів афгані ($29 500) на рік на своїй землі. Раніше ми вирощували пшеницю, дині, цибулю, баклажани, моркву та інші речі, але в останні три років я навіть не міг заробити 100 000 афгані (1200 доларів)”, – сказав він.
«Люди стикаються з великими труднощами, деякі покинули село через відсутність води», – сказав Хахад.
«Але ми продовжимо висаджувати культури, навіть якщо буде нестача води, тому що у нас немає іншого виходу. Це єдине, що ми знаємо, як зробити».
