Дипломатичний розворот у Сахарі: Алжир готовий до посередництва між Марокко та Polisario
Алжир змінює позицію після резолюції ООН, що підтримала план Марокко
Алжир заявив про готовність підтримати посередництво між Марокко та Фронтом Polisario у їхній багаторічній суперечці щодо Західної Сахари для досягнення "справедливого та міцного" вирішення. Цей крок є кардинальною зміною політики для Алжиру, який традиційно був головним союзником та спонсором Polisario і наполягав на проведенні референдуму про самовизначення.
За словами міністра закордонних справ Ахмеда Аттафа, Алжир "не пошкодує зусиль для підтримки будь-якої посередницької ініціативи" за умови, що вона відбуватиметься в рамках ООН. Ця заява пролунала після того, як 31 жовтня Рада Безпеки ООН, за ініціативи США, ухвалила резолюцію на користь марокканського плану, що передбачає надання Західній Сахарі автономії під суверенітетом королівства.
Західна Сахара, багата на мінерали колишня іспанська колонія, переважно контролюється Марокко, але на неї десятиліттями претендує рух за незалежність Polisario. Сам Фронт Polisario, як і раніше, вимагає проведення референдуму про самовизначення, обіцяного ще в 1991 році, але так і не проведеного.
Заява Алжиру — це несподіваний, але прагматичний хід, що свідчить про зміну дипломатичного ландшафту. Після того, як Рада Безпеки ООН за підтримки США фактично стала на бік марокканського плану автономії, стара позиція Алжиру, що полягала в беззастережній підтримці референдуму, опинилася в дипломатичній ізоляції. Продовжувати наполягати на своєму означало б випасти з переговорного процесу.
Пропонуючи себе як посередника, Алжир намагається знову отримати місце за столом переговорів. Замість того, щоб бути лише зовнішнім спонсором однієї зі сторін, він прагне стати активним учасником процесу, здатним впливати на фінальні умови угоди. Це спроба адаптуватися до нової реальності, де військове та дипломатичне домінування на боці Марокко.
Для Рабату це велика перемога, але водночас і виклик: тепер йому доведеться вести діалог з Алжиром про те, наскільки "справжньою" буде запропонована автономія, щоб задовольнити хоча б частину вимог сахарського народу.
