Битва за UNIFIL: Європа чинить опір планам США та Ізраїлю вивести миротворців з Лівану
Доля 47-річної місії вирішиться на голосуванні в Радбезі ООН наприкінці серпня
Європейські країни активно протидіють спробам США та Ізраїлю припинити присутність миротворчих сил ООН (UNIFIL) на півдні Лівану. Це питання стало причиною серйозних розбіжностей між союзниками напередодні вирішального голосування в Раді Безпеки ООН, де наприкінці серпня має бути продовжено мандат місії.
Офіційні особи США та Ізраїлю останніми місяцями заявляли про намір завершити 47-річну місію UNIFIL, вважаючи її неефективною у стримуванні "Хезболли". Держсекретар США Марко Рубіо навіть схвалив план згортання місії протягом шести місяців. Однак європейські столиці, зокрема Париж та Рим, виступили категорично проти. Вони стверджують, що UNIFIL є життєво важливим для збереження стабільності, а його раптове виведення створить вакуум безпеки, яким негайно скористається "Хезболла".
Під тиском європейців адміністрація Трампа погодилася підтримати продовження мандату на один рік з подальшим шестимісячним періодом розформування. Проте, як повідомляє Associated Press, розбіжності залишаються. У проекті резолюції, підготовленому Францією, не вказано чітких термінів виведення місії, а лише декларується "намір працювати над виведенням", що не влаштовує Вашингтон. Ліванські офіційні особи також виступають за збереження UNIFIL, заявляючи, що армія ще не має достатньо ресурсів для повного контролю над регіоном.
Суперечка навколо UNIFIL — це не просто технічне питання, а відображення глибоких розбіжностей у стратегічних підходах США та Європи. Адміністрація Трампа, з її політикою "Америка понад усе" та скептицизмом щодо міжнародних інституцій, розглядає ситуацію через призму "остаточного вирішення": "Хезболла" має бути роззброєна, а місія, яка, на їхню думку, цьому заважає, — ліквідована.
Європа, навпаки, дотримується більш обережного та прагматичного підходу. Розуміючи, що ідеального рішення не існує, європейці бачать в UNIFIL важливий інструмент стабілізації, який запобігає повномасштабній війні та хаосу. Вони побоюються, що різке виведення миротворців не призведе до роззброєння "Хезболли", а навпаки, спровокує нову війну, наслідки якої (нові потоки біженців, зростання екстремізму) ляжуть на плечі саме Європи. Цей конфлікт показує, як розбіжності між трансатлантичними союзниками можуть підірвати безпеку на Близькому Сході, залишаючи Ліван у стані небезпечної невизначеності.
