До 83% загиблих у Газі можуть бути цивільними, — розслідування на основі даних Ізраїлю
Журналісти виявили, що ізраїльські військові змогли ідентифікувати як бойовиків лише 17% вбитих
До 83% палестинських жертв у Газі можуть бути цивільними особами. Такі висновки випливають з класифікованих ізраїльських даних, отриманих у ході спільного розслідування The Guardian, ізраїльського видання Local Call та журналу +972 Magazine.
Згідно з розслідуванням, станом на травень цього року ізраїльські офіційні особи змогли ідентифікувати як членів ХАМАС та "Ісламського джихаду" лише 8900 осіб з-поміж убитих або "ймовірно загиблих". На той момент загальна кількість загиблих, за даними місцевої влади, становила щонайменше 53 000 осіб. Це означає, що лише 17% ідентифікованих жертв були комбатантами. Ці дані ґрунтуються на документах, захоплених ізраїльською армією в Газі.
Експерти з Уппсальської програми даних про конфлікти назвали таку частку цивільних жертв "незвично високою", порівнянною лише з облогою Сребрениці, геноцидом у Руанді та облогою Маріуполя. Раніше ізраїльські політики стверджували, що співвідношення між бойовиками та цивільними є значно більш збалансованим. Однак джерело, яке працювало з ізраїльськими військовими в Газі, розповіло The Guardian, що "людей підвищують до рангу терориста після їхньої смерті". Відставний генерал Іцхак Брік також підтвердив, що йому повідомляли про завищення кількості вбитих бойовиків, назвавши офіційні цифри "великим блефом".
Це розслідування — нищівний удар по офіційній позиції Ізраїлю, яка полягає в тому, що армія докладає максимум зусиль для мінімізації жертв серед цивільного населення. Якщо дані, отримані журналістами, є правдивими, це свідчить про те, що переважна більшість загиблих у Газі — це не бойовики, а звичайні люди.
Це ставить під сумнів самі методи ведення війни. Як зазначають експерти, мова йде не про традиційні битви, а про кампанію, спрямовану на домінування над населенням та контроль над територією, можливо, з кінцевою метою примусового переміщення. Розбіжність між офіційними заявами та даними з власних документів ізраїльської армії є тривожним свідченням того, що громадськості, як ізраїльській, так і міжнародній, повідомляється спотворена картина реальності. Це ще більше посилює звинувачення у воєнних злочинах та геноциді, які розглядаються в міжнародних судах.
