Від терориста до партнера: США пропонують ООН зняти санкції з президента Сирії напередодні візиту до Трампа
Вашингтон прагне легітимізувати новий сирійський режим перед історичною зустріччю
Сполучені Штати запропонували проєкт резолюції Ради Безпеки ООН про зняття санкцій з нового президента Сирії Ахмеда аль-Шараа та його міністра внутрішніх справ. Цей крок є частиною підготовки до історичного візиту сирійського лідера до Білого дому, де в понеділок він має зустрітися з президентом США Дональдом Трампом.
Вашингтон вже кілька місяців наполягає на послабленні санкцій проти Сирії після того, як у грудні минулого року повстанські сили на чолі з угрупованням "Хайят Тахрір аш-Шам" (ХТШ) повалили режим Башара Асада. Сам Аль-Шараа, лідер ХТШ, перебуває під персональними санкціями ООН, оскільки його угруповання, раніше відоме як "Фронт ан-Нусра", було сирійським крилом "Аль-Каїди" і внесене до терористичного списку.
Проте за останній рік ситуація кардинально змінилася. Моніторингова група ООН не виявила "активних зв'язків" між ХТШ та "Аль-Каїдою", а самі США в липні виключили угруповання зі свого списку терористичних організацій. Адміністрація Трампа бачить "хороший прогрес" у стабілізації Сирії під керівництвом Аль-Шараа. Очікується, що під час візиту сирійський президент обговорить питання відбудови, боротьби з тероризмом та, можливо, підпише угоду про приєднання до міжнародної коаліції проти ІДІЛ.
Ця ініціатива США — не просто дипломатичний жест, а радикальний розворот у близькосхідній політиці, що демонструє торжество прагматизму над ідеологією. Вашингтон робить величезну ставку, намагаючись перетворити вчорашнього ворога та лідера угруповання з терористичним минулим на ключового партнера зі стабілізації регіону. Це класична стратегія "браконьєр став лісником", де США пропонують повну міжнародну легітимацію (зняття санкцій, візит до Білого дому) в обмін на лояльність та виконання конкретних завдань, насамперед — остаточне знищення залишків ІДІЛ та створення противаги іранському впливу.
Для адміністрації Трампа успіх цього гамбіту міг би стати великим зовнішньополітичним досягненням. Однак ризики є колосальними. По-перше, цей крок може бути заблокований у Раді Безпеки Росією або Китаєм, які використають його для звинувачення США у "подвійних стандартах".
По-друге, немає жодних гарантій, що "поміркованість" Аль-Шараа та його розрив з екстремістським минулим є щирими, а не тимчасовою тактикою для здобуття влади. По суті, США свідомо заплющують очі на минуле нового сирійського режиму, сподіваючись купити його майбутню лояльність. Чи виправдає себе ця ставка, чи світ стане свідком легітимації ще одного авторитарного режиму з темним минулим, покаже лише час.