Від терориста до партнера: Путін зустрівся з лідером Сирії, якого раніше бомбардував та називав терористом
Ахмед аш-Шараа прибув до Москви просити про екстрадицію Асада та обговорювати долю російських баз
Президент Росії Володимир Путін тепло привітав у Кремлі нового президента Сирії Ахмеда аш-Шараа. Ця зустріч є вершиною політичного цинізму: ще нещодавно російська авіація нещадно бомбардувала позиції ісламістських сил аш-Шараа, а сам він перебував у російському списку "терористів". Тепер же Путін вітає його як лідера Сирії, обговорюючи "особливі відносини".
Аш-Шараа прибув до Москви з непростим порядком денним: він прагне "перевизначити" відносини, обговорити статус російських військових баз та, найголовніше, домогтися екстрадиції свого попередника Башара Асада, якого Росія роками підтримувала, а тепер переховує з "гуманітарних міркувань".
Під час публічної частини зустрічі обидва лідери обмінялися дипломатичними люб'язностями. Аш-Шараа говорив про "суверенну Сирію" та "територіальну цілісність", а Путін — про "особливі відносини, що розвивалися десятиліттями". Про Асада та бази, звісно, не згадували. Однак після переговорів Москва одразу заявила про готовність брати участь у видобутку нафти та відновленні інфраструктури в Сирії.
Ця зустріч є яскравим прикладом того, як у "реальній політиці" немає вічних ворогів чи друзів, а є лише інтереси. Для Путіна це спроба зберегти обличчя та, що важливіше, свої єдині військові бази в Середземномор'ї. Втративши Асада, він змушений домовлятися з тим, кого ще вчора називав терористом, щоб не втратити все. Для аш-Шараа цей візит — вимушений крок. Він розуміє, що, попри все, Росія залишається військовою силою на його території, і її потрібно або нейтралізувати, або зробити партнером.
Прохання про видачу Асада є радше символічним жестом для внутрішньої аудиторії, ніж реальною вимогою. Насправді ж це торг: сирійська нафта та інфраструктура в обмін на лояльність та збереження російських баз. Таким чином, Росія, яка роками боролася за збереження режиму Асада, тепер домовляється з його могильником про те саме, за що боролася, — за свої геополітичні активи.