Провал переговорів: Пакистан та Афганістан на межі відкритої війни
Ісламабад звинуватив Кабул у підтримці тероризму та зриві діалогу
Переговори між Пакистаном та Афганістаном щодо довгострокового перемир'я, що проходили в Стамбулі, завершились провалом. Ісламабад заявив, що діалог "не призвів до жодного дієвого рішення", та попередив, що вживатиме заходів для захисту свого народу.
Чотириденні переговори за посередництва Катару та Туреччини мали на меті покласти край найсмертоноснішим за останні роки зіткненням на кордоні, внаслідок яких загинуло понад 70 людей. Конфлікт спалахнув після вибухів у Кабулі 9 жовтня, в яких влада Талібану звинуватила Пакистан.
Міністр інформації Пакистану Аттаулла Тарар заявив, що афганська сторона "не надала жодних гарантій, постійно відхилялася від основного питання та вдавалася до звинувачень, вивертів та хитрощів". Він звинуватив Кабул у "непохитній підтримці антипакистанських терористів" і пообіцяв "знищити терористів, їхні притулки та їхніх посібників". Влада Афганістану поки не надала коментарів.
Напруженість між колишніми союзниками, яких розділяє кордон протяжністю 2600 км, зросла через звинувачення Ісламабаду в тому, що Афганістан переховує бойовиків, зокрема з угруповання "Техрік-е-Талібан Пакістан" (ТТП). Кордон між країнами залишається закритим понад два тижні, що призводить до значних економічних збитків.
Провал переговорів у Стамбулі свідчить про повну втрату довіри між Ісламабадом та Кабулом і значно підвищує ризик повномасштабної ескалації. Ключовою проблемою є діяльність угруповання ТТП, яку Пакистан вважає прямою загрозою своїй національній безпеці. Відмова або неспроможність афганського Талібану вжити рішучих заходів проти ТТП, з яким він має ідеологічні зв'язки, є головною перешкодою для будь-якого врегулювання.
Зі свого боку, Талібан, звинувачуючи Пакистан, намагається консолідувати владу та відвернути увагу від внутрішніх проблем. Войовнича риторика з обох сторін, включно з погрозами "відкритої війни", створює небезпечну ситуацію. Хоча повномасштабний конфлікт може бути невигідним для обох ослаблених економічно країн, подальші прикордонні сутички, закриття кордону як інструмент тиску та взаємні звинувачення стають новою реальністю у відносинах, що може дестабілізувати весь регіон.