Прем'єр Судану представив в ООН свій мирний план, але США наполягають на негайному перемир'ї
Суданський план передбачає виведення та роззброєння RSF, що робить його нереалістичним
Прем'єр-міністр Судану Каміль Ідріс запропонував в Раді Безпеки ООН власний мирний план для припинення майже 1000-денної війни. План передбачає припинення вогню під міжнародним моніторингом, виведення Сил швидкого реагування (RSF) з усіх окупованих ними районів, розміщення їх у таборах під наглядом та повне роззброєння.
Однак Сполучені Штати закликали обидві сторони негайно прийняти пропозицію адміністрації Трампа про гуманітарне перемир'я без попередніх умов. "Ми закликаємо обох воюючих прийняти цей план негайно і без попередніх умов", – заявив заступник посла США.
Ідріс, у свою чергу, наголосив, що його план є "доморощеним, а не нав'язаним ззовні", і кинув виклик Радбезу, закликавши його "стати на правильний бік історії". Він заявив, що без розміщення RSF у таборах, будь-яке перемир'я "не має шансів на успіх".
Посол ОАЕ також попередив, що "односторонні зусилля будь-якої зі сторін не є стійкими і лише продовжать війну".
Пропозиція прем'єр-міністра Судану, хоч і подається як "доморощена" мирна ініціатива, насправді є ультиматумом, що відображає позицію армії. Вимога про повне виведення та роззброєння RSF є, по суті, вимогою капітуляції, на яку угруповання ніколи не погодиться, особливо після своїх військових успіхів. Таким чином, цей "мирний план" є нереалістичним і, ймовірно, спрямований на те, щоб представити уряд як сторону, що прагне миру, а RSF — як перешкоду.
Натомість заклик США до негайного гуманітарного перемир'я є більш прагматичним кроком. Вашингтон розуміє, що в нинішніх умовах досягти всеосяжного миру неможливо, тому намагається домогтися хоча б тимчасової паузи для надання допомоги мільйонам голодуючих.
Розбіжність у підходах між суданським урядом та міжнародними посередниками свідчить про глибокий глухий кут. Поки кожна зі сторін та їхні зовнішні покровителі намагаються просувати власні, взаємовиключні плани, війна триває, а гуманітарна катастрофа лише поглиблюється. Як зазначив представник ООН, сторони змогли домовитися, щоб зберегти доходи від нафти, але не змогли зробити цього, щоб захистити власне населення.