Ірак після виборів: боротьба за владу, тиск США та привид проіранських бойовиків
Країна вступає в період складних коаліційних переговорів на тлі регіональних змін
Через місяць після парламентських виборів Ірак залишається в стані політичної невизначеності. Жоден блок не отримав вирішальної більшості, що відкрило шлях до тривалих переговорів про формування уряду.
Новий кабінет успадкує відносно стабільну безпекову ситуацію, але зіткнеться з фрагментованим парламентом, зростаючим впливом збройних угруповань та суперечливим тиском з боку регіональних та міжнародних гравців.
Партія чинного прем'єра Мухаммеда Шіа ас-Судані здобула найбільше місць, але цього недостатньо для гарантованого переобрання. Він позиціонував себе як прагматик, зосереджений на покращенні державних послуг, і зумів утримати Ірак осторонь регіональних конфліктів. Однак "Координаційна рамка" — альянс проіранських шиїтських партій, що має більшість, — навряд чи підтримає його знову. "Вони не дадуть ас-Судані другого терміну, оскільки він став сильним конкурентом", – вважає аналітик Саджад Джияд.
Головним викликом для будь-якого нового уряду стане тиск з боку Вашингтона, який вимагає виключити з уряду та роззброїти підтримувані Іраном збройні угруповання. Однак багато з цих груп, що входять до складу "Сил народної мобілізації" (PMF), лише посилили свою присутність у парламенті. Компромісом може стати недопущення їхніх представників до ключових силових міністерств.
Політичний ландшафт Іраку після виборів є складною шахівницею, де кожен крок має далекосяжні наслідки. Відсутність явного переможця прирікає країну на тривалий період коаліційних торгів, що робить її вразливою до зовнішнього впливу, насамперед з боку США та Ірану.
Ультиматум Вашингтона щодо виключення проіранських угруповань ставить іракську еліту перед складним вибором. Погодитися — означає ризикувати внутрішньою дестабілізацією, адже ці угруповання мають не лише політичну, а й значну військову силу. Відмовитися — означає ризикувати американськими санкціями та міжнародною ізоляцією.