Прем'єр-міністр Пакистану на саміті в Таджикистані закликав зупинити «мілітаризацію водного простору» з боку Індії
Шахбаз Шаріф засудив припинення Індією Договору про води Інду та закликав до міжнародного втручання
На Міжнародній конференції з питань збереження льодовиків, що проходила в Душанбе, прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф у п’ятницю звернувся до світової спільноти із закликом відреагувати на одностороннє припинення Індією дії Договору про води Інду (IWT), заявивши, що мільйони людей не повинні ставати «заручниками політичних рішень».
Індія 23 квітня оголосила про тимчасове припинення договору, укладеного в 1960 році за посередництва Світового банку, звинувативши Пакистан у причетності до нападу на туристів в контрольованій Індією частині Кашміру. Ісламабад відкинув ці звинувачення та закликав до незалежного міжнародного розслідування.
Відповідно до договору, Пакистан має право використовувати західні річки басейну Інду — Інд, Джелам і Чинаб — для зрошення, питного водопостачання та енергетики, у той час як Індія контролює східні річки — Раві, Біас і Сатледж — і зобов'язується не змінювати їхній природний потік. Індія має обмежене право на використання західних річок без створення великих резервуарів або відведення води.
«Сьогодні ми стикаємося з тривожною новою реальністю — мілітаризацією води. Одностороннє та незаконне рішення Індії припинити дію договору викликає глибоке занепокоєння», — заявив Шаріф. — «Світова спільнота не повинна дозволити, щоб життя мільйонів пакистанців ставали розмінною монетою у політичних іграх».
Прем’єр наголосив, що вода й льодовики об’єднують народи та формують спільне майбутнє, і закликав захищати природні ресурси, особливо на тлі глобальної кліматичної кризи.
Припинення договору стало частиною комплексу санкцій Індії після теракту, внаслідок якого загинуло 26 осіб. Цього місяця між двома країнами стався обмін ракетними, дроновими та артилерійськими ударами — найсерйозніший збройний конфлікт з 1999 року. Проте 10 травня сторони домовилися про припинення вогню. Незважаючи на це, Індія й далі призупиняє дію договору, який забезпечує водою 80 % сільськогосподарських земель Пакистану. Ісламабад планує оскаржувати це рішення на всіх міжнародних платформах.
Шаріф також нагадав про катастрофічні наслідки кліматичних змін і наголосив на необхідності термінових дій. Він згадав повені 2022 року, спричинені таненням льодовиків, що затопили мільйони гектарів посівів і вплинули на життя понад 30 мільйонів людей.
«Ми виробляємо менш ніж пів відсотка світових викидів, але знаходимося серед десяти найбільш вразливих країн», — сказав він. — «Я молюся, щоб інші народи не пережили того, що випало нам. Але одного співчуття недостатньо — потрібні конкретні дії та негайне втілення програм».
Прем'єр підкреслив, що Пакистан вірить у колективну відповідальність і міжнародну співпрацю. Він закликав розвинені країни терміново виконати фінансові зобов'язання в боротьбі з кліматичними загрозами, приділяючи увагу як адаптації, так і компенсації збитків.
Шаріф також наголосив на потребі збільшення фінансування стійкої інфраструктури в уразливих країнах і пришвидшення виплат із міжнародного фонду реагування на кліматичні втрати (FRLD), створеного на кліматичній конференції COP27 в Єгипті. За його словами, з обіцяних $575 млн країни, що розвиваються, наразі отримали лише незначну частину, що ускладнює їхню адаптацію до нових умов.
Зазначимо, що кліматична вразливість у поєднанні з політичною напруженістю в регіоні лише посилює загальну нестабільність. Без активного втручання міжнародної спільноти наслідки можуть стати незворотними — як для Південної Азії, так і для глобальної безпеки.