Нова Аль-Каїда чи щось набагато гірше: чому хусити стали головною загрозою Близького Сходу
Єменські бойовики становлять значно більшу небезпеку, ніж традиційні терористичні мережі
Єменські терористи з угруповання хуситів кардинально відрізняються своїм релігійним корінням від інших відомих екстремістських рухів. Попри глибокі доктринальні розбіжності та відкриті збройні конфлікти між цими силами, експерти дедалі частіше називають саме хуситів головною небезпекою сьогодення.
Справжній масштаб загрози неможливо виміряти виключно кількістю проведених атак чи рівнем жорстокості в публічній риториці. Значно важливішою є здатність радикалів захоплювати державні інститути, обґрунтовувати своє перманентне правління та поширювати військову силу за межі національних кордонів.
За цими критичними критеріями єменські бойовики становлять набагато глибшу та більш вкорінену небезпеку, ніж розгалужені мережі Аль-Каїди чи ІДІЛ. Їхній геополітичний проєкт поєднує претензії на спадкову релігійну владу, тотальний контроль над державним апаратом та потужну безперервну підтримку з боку Ірану.
Те, що колись починалося як локальний рух у північній провінції Саада, сьогодні перетворилося на жорстку військово-політичну машину. Нинішні амбіції цього збройного формування вже давно вийшли за межі Ємену, створюючи пряму загрозу для всієї регіональної стабільності.
Трансформація підпільного руху на квазідержавну структуру з балістичним арсеналом доводить абсолютну неефективність традиційних методів боротьби із радикалізмом. Поки Захід роками фокусувався на розрізнених підпільних мережах, Тегеран успішно виростив повноцінну проксі-армію, здатну тримати в заручниках глобальну економіку.