Ліван напередодні історичного рішення: армія представить план роззброєння "Хезболли"
Уряд готується до вирішального кроку на тлі ізраїльських ударів та погроз з боку "Хезболли"
У п'ятницю ліванська армія має представити уряду свій план роззброєння "Хезболли" та встановлення державної монополії на зброю. Ця подія відбувається на тлі загострення ситуації: Ізраїль продовжує завдавати ударів по Лівану, а "Хезболла" та її союзники погрожують бойкотувати засідання уряду.
Президент Лівану Джозеф Аун у четвер засудив постійні ізраїльські атаки, назвавши їх "викликом міжнародній волі". Лише за останні два дні ізраїльські сили завдали ударів по низці населених пунктів, вбивши, за їхніми словами, одного з командирів "Хезболли". Загалом з моменту перемир'я в листопаді внаслідок ізраїльських ударів у Лівані загинуло понад 264 людини. Офіційні особи побоюються, що "Хезболла" використає цю ескалацію як привід для відмови від роззброєння.
Сам план роззброєння, за даними військового джерела, передбачає збір зброї як на південь, так і на північ від річки Літані, а на наступному етапі — в південних передмістях Бейрута та долині Бекаа, де зберігаються ракети великої дальності. Водночас, офіційне джерело повідомило Arab News, що армія вже конфіскувала понад 80% зброї на південь від Літані. Головна проблема полягає в тому, що ні армія, ні навіть нинішнє керівництво "Хезболли" точно не знають, де зберігаються всі арсенали.
Ліван підійшов до історичного роздоріжжя, де вирішується доля його суверенітету. Представлення армією плану роззброєння — це вже не просто політична декларація, а початок практичної реалізації найскладнішого завдання в історії країни. Уряд, спираючись на підтримку США та арабських країн, намагається пройти по лезу ножа між двома вогнями.
З одного боку, Ізраїль своїми постійними ударами свідомо провокує "Хезболлу" та ускладнює роботу уряду, намагаючись довести, що лише він може гарантувати безпеку. З іншого боку, "Хезболла", погрожуючи протестами та бойкотом, намагається зберегти свою зброю, яка є основою її влади. Заява верховного муфтія про те, що "у жодної держави немає двох армій", є потужним сигналом внутрішньої підтримки для уряду. Успіх чи провал п'ятничного засідання покаже, чи зможе ліванська держава нарешті повернути собі монополію на насильство, чи залишиться розколотою країною, де право сили буде вищим за закон.