Іранські дрони Mohajer-6 та Shahed в Росії. Що це за апарати і як покажуть себе проти ЗСУ
Адміністрація США підтвердила інформацію ЗМІ про постачання до Росії безпілотних літальних апаратів із Ірану.
"За нашою оцінкою, Росія отримала від Ірану БПЛА серії Mohajer-6 та Shahed за кілька днів у серпні. На російські транспортні літаки завантажили обладнання БПЛА на аеродромі в Ірані, потім вони вилетіли з Ірану до Росії. Це ми бачимо, такі наші оцінки" , - заявила на брифінгу прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр.
Про відправку Іраном до Росії першої партії безпілотних літальних апаратів раніше повідомила американська преса - газета Washington Post та телеканал CNN.
Газета посилається на неназваного представника розвідувальної служби, а телеканал - на представника адміністрації Джо Байдена.
Повідомляється, що безпілотники "Мохаджер-6", "Шахед-129" та "Шахед-191" були відправлені до Росії 19 серпня.
Під час перших випробувань апаратів російські військові зіткнулися з низкою збоїв у їх роботі, передає Washington Post. Які були ці збої, газета не уточнила.
Хоча безпілотна програма Ірану й розвивається з кінця 1980-х років, країна перебуває під санкціями, і багато дронів, як вважають експерти, були значною мірою скопійовані з іноземних апаратів.
Інформація про постачання в Росію іранських безпілотників, яку розповсюдила американська преса, не стала великою сенсацією - про плани Москви із закупівлі дронів у Тегерана повідомлялося ще у липні.
Проте прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи у вівторок публікацію Washington Post, заявив, що останнім часом видання "публікує багато вкидів".
Зіткнувшись з гострою нестачею безпілотників у ході конфлікту в Україні, Росія була змушена звернутися до Ірану, оскільки можливостей для закупівлі подібної техніки в інших країнах вона майже не мала, а виробництво своїх безпілотників такого класу не поставлено на потік, впевнені військові експерти.
Попри обмеження в доступі до іноземних технологій, Іран - досить відомий виробник безпілотної авіації. Ця країна дуже давно перебуває під міжнародними санкціями і має великий досвід виживання в таких жорстких умовах.
"Іран розвиває галузь БПЛА ще з 80-х років і надає їй великого значення. Тому він має всю лінійку, в якій як тактичні, так і стратегічні, як розвідувальні, так і ударні. Іран звик жити під санкціями, добувати все необхідне для військової промисловості і розвивати її попри санкції. Навіть такі складніші області, як балістичні ракети великої дальності та ядерний проєкт, розвиваються, попри всі перепони, особливо БПЛА", - розповів ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.
Іран не може самостійно проєктувати військові літаки, але за час дії санкцій навчився непогано вивчати іноземні технології та копіювати їх. Таким чином, іранці змогли навіть побудувати власний винищувач, вивчивши пристрій американського Northrop F-5.
Іранська промисловість має багатий досвід виробництва запчастин для військової авіації, що дісталася їй у спадок ще з часів монархії. Крім того, Іран, ймовірно, може закуповувати різні запчастини та комплектуючі за кордоном в обхід санкцій.
Ще у 1980-х роках, під час війни з Іраком, в Ірані звернули увагу на можливості безпілотної авіації. Іранську програму створення власних БПЛА запустили після війни, яка закінчилася 1988 року.
У 1990-х ця програма активно розвивалася, і до 2010-го Іран мав уже солідний досвід не тільки виробництва дронів, а й їх застосування, в основному в розвідувальних цілях.
Іранські дрони, на думку експертів, розроблялися з використанням технологій, отриманих від добутих зразків західних безпілотників.
За даними Центру дослідження військових безпілотників американського Бард-коледжу, на 2019 рік в Ірані було 179 дронів першого, другого та третього класів.
Перший клас - тактичні безпілотники, квадрокоптери та літаки, другий та третій - середні та важкі БПЛА, які, залежно від висоти польоту, відносять до класу середньовисотних та висотних безпілотних літальних апаратів з тривалою тривалістю польоту (medium-altitude або high-altitude long- endurance UAV - MALE UAV або HALE UAV).
MALE UAV - це той клас, до якого належить і турецький Bayraktar Tb2.
"Мохаджер-6", доставлений до Росії, належить за цією класифікацією до дронів другого класу. Це ціле сімейство безпілотників, перший із яких, за даними Globalsecurity.Org, іранці використовували для розвідки в Афганістані ще наприкінці 1990-х. Тоді ж вони експериментували із озброєнням дрону, встановлюючи на нього гранатомет РПГ-7.
"Мохаджер-4" з'явився в 2002 році, і кілька розвідувальних безпілотників Іран передав угрупованню "Хезболла", яке спробувало застосовувати його в протистоянні з Ізраїлем.
Остання версія цього дрону "Мохаджер-6", випуск якої розпочався у 2018 році, несе керовану бомбу "Каєм" (Qaem).
Попри загальну назву, "Шахед-129" та "Шахед-191" дуже різні апарати. Можливо, тому що їхніми прототипами слугували різні західні безпілотники.
"Шахед-129" - старіша розробка, він літає з 2012 року. Як йдеться у доповіді "Збройні дрони на Близькому Сході" (Armed Drones in the Middle East) Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень, він, ймовірно, був створений після вивчення ізраїльського дрону Hermes 450, який якимось чином потрапив до рук іранських інженерів.
"Шахед-191" був розроблений в Ірані після гучної історії з американським розвідувальним дроном.
4 грудня 2011 року американський дрон RQ-170 Sentinel зник у західній частині Афганістану, неподалік кордону з Іраном, і через кілька днів його показали по іранському телебаченню.
У заяві міністерства оборони США говорилося, що його втратили внаслідок якоїсь технічної несправності. Іранські військові стверджували, що перехопили його керування за допомогою своєї апаратури та посадили на своїй території.
У якому технічному стані був апарат після твердої посадки, невідомо.
Після аварії в Ірані було збудовано БПЛА "Шахед-171", який зовні був дуже схожий на американський дрон. "Шахед-191", який тепер Тегеран передав Росії, є зменшеною версією іранської копії RQ-170.
Наскільки досконалими є іранські безпілотники, сказати важко, бо Іран не розкриває таку інформацію.
Однак відомо, що як мінімум у цих безпілотників можуть бути проблеми з двигунами. Як йдеться у доповіді "Військова міць Ірану", випущеної Розвідувальним управлінням міністерства оборони США у 2019 році, Іран був змушений використовувати двигуни та інші компоненти, розроблені на Заході, оскільки домашні розробки моторів не були досить успішними.
Як і "Мохаджер", "Шахед-129" та "Шахед-191" можуть використовувати зброю для завдання ударів по землі.
Проте ударні місії навряд чи стануть основними цих безпілотників.
Головна цінність дронів класу MALE UAV - велика тривалість польоту та здатність вести спостереження, розвідку та цілевказування.
Саме таку ж роль останнім часом виконують їхні однокласники - турецькі БПЛА Bayraktar Tb2, які стоять на озброєнні української армії.
У доповіді американської неурядової організації "Разом проти ядерного Ірану" (United Against Nuclear Iran - UANI), яка називається "Загроза іранської програми дронів", говориться, що Іран використав в Іраку та Сирії безпілотники "Мохаджер", "Шахед-129", причому про ці дрони вказується, що вони завдавали ударів по наземних цілях.
Але навіть якщо Іран і зміг застосувати зброю проти слабкоозброєних груп у Сирії, у бойових діях проти регулярної армії України, яка має системи ППО та РЕБ, зробити це буде непросто.
У Росії є розробки дронів класу MALE, компанія "Кронштадт" випускає дрон "Оріон", причому в грудні 2021 говорилося, що ці безпілотники навіть завдавали ударів по цілях у Сирії.
Ці дрони виробляються на заводі у підмосковній Дубні, причому наприкінці червня керівництво компанії оголосило, що підприємство почне працювати у три зміни.
У російській пресі з'являлися повідомлення про використання цих дронів у ході конфлікту в Україні, а українське агентство УНІАН у квітні передавало, що ЗСУ вдалося збити такий БПЛА.
Однак Росія, як зазначає ізраїльський експерт Давид Гендельман, відчуває гостру нестачу в будь-яких розвідувальних дронах, і контракт на постачання їх з Ірану покликаний цей брак компенсувати хоч якоюсь мірою.
"Якщо Росія цікавиться іранськими БПЛА, то це не тому, що це якийсь світовий рівень, а тому що власний російський рівень вкрай низький і за кількістю та якістю, вони в це не вкладалися. Іранські БПЛА - це часто копії зворотним інжинірингом західних зразків на китайських комплектуючих, тому якість невисока в порівнянні з апаратами США і так далі, але їм вистачає і цього, і, мабуть, вистачить і Росії", - вважає експерт.