Іран визнав зупинку збагачення урану після ударів Ізраїлю та США, але не відмовляється від свого "права"
Тегеран намагається зберегти обличчя на тлі військового та економічного тиску
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран більше не збагачує уран на жодному об'єкті в країні. Це стало першим прямим визнанням з боку іранського уряду наслідків червневих бомбардувань його ядерних об'єктів Ізраїлем та Сполученими Штатами.
"Наразі збагачення не відбувається, тому що наші об'єкти — наші збагачувальні об'єкти — зазнали атаки", — сказав Арагчі, відповідаючи на запитання журналіста Associated Press. Водночас він наголосив, що "право Ірану на збагачення... є незаперечним", і Тегеран "ніколи не відмовиться від своїх прав".
Ця заява пролунала на тлі організованої МЗС Ірану конференції під назвою "Міжнародне право під ударом: агресія та самооборона", де іранські аналітики засуджували "брудні справи" Ізраїлю. Однак, попри войовничу риторику, Іран перебуває у вкрай складному становищі. Війна з Ізраїлем знищила системи ППО країни, залишивши її вразливою до подальших авіаударів. Крім того, економічний тиск та внутрішні соціальні проблеми продовжують кидати виклик іранській теократії.
Визнання зупинки збагачення урану — це вимушений крок, який іранська влада намагається подати не як наслідок військової поразки, а як тимчасову технічну паузу. Це складна гра, спрямована на кілька аудиторій. Для внутрішнього споживача це спроба зберегти обличчя: "так, нас атакували, але ми сильні і не відмовимося від своїх прав". Для зовнішнього світу — це тонкий сигнал, що Тегеран, можливо, готовий до нових переговорів, але лише з позиції рівного, а не переможеного.
Однак реальність для Ірану є похмурою. Знищені об'єкти та системи ППО — це не просто матеріальні втрати, а серйозний удар по стратегічному стримуванню та національній гордості. Тегеран опинився у пастці. Відновлення збагачення без належного прикриття ППО є самогубством, оскільки це майже гарантовано спровокує нові, ще більш руйнівні удари. З іншого боку, повна відмова від ядерної програми буде розцінена як капітуляція, що підірве авторитет режиму.
Запрошення західних журналістів та проведення конференції — це спроба вирватися з міжнародної ізоляції та донести свою позицію. Однак, поки Іран не надасть інспекторам МАГАТЕ повного доступу до своїх об'єктів, будь-які заяви про мирний характер програми та готовність до діалогу будуть сприйматися з великим скептицизмом.