Іран на межі водної катастрофи: водосховища другого за величиною міста майже порожні
Влада попереджає про можливу евакуацію Тегерана, ЗМІ звинувачують уряд у некомпетентності
Іран потерпає від найсильнішої за останні десятиліття посухи, яка ставить під загрозу водопостачання найбільших міст країни. Рівень води у водосховищах, що забезпечують друге за величиною місто Мешхед, впав нижче 3% від їхньої місткості. Про це повідомив виконавчий директор місцевої водопровідної компанії, заявивши, що управління водними ресурсами "більше не рекомендація, а необхідність".
Аналогічна ситуація складається і в столиці, Тегерані, де п'ять основних дамб перебувають на "критичному" рівні. Одна з них повністю порожня, а інша заповнена менш ніж на 8%. Влада закликає населення скоротити споживання на 20%, погрожуючи віяловими відключеннями води для найбільших споживачів. Загалом по країні 19 великих дамб, що становить близько 10% усіх водосховищ, фактично пересохли.
Ситуація настільки серйозна, що президент Масуд Пезешкіан попередив: якщо до зими не буде дощів, навіть Тегеран може зіткнутися з необхідністю евакуації. Водночас місцева преса розкритикувала уряд, звинувативши його у "політизації" екологічних рішень та призначенні "некваліфікованих менеджерів" на ключові посади, що, на думку журналістів, і стало головною причиною кризи.
Водна криза в Ірані — це не просто наслідок зміни клімату, а результат багаторічної хибної політики, корупції та некомпетентного управління. Посуха лише оголила та загострила проблеми, що накопичувалися десятиліттями. Уряд роками ігнорував попередження експертів, продовжуючи реалізовувати масштабні, але неефективні проєкти дамб, заохочуючи водомістке сільське господарство та не модернізуючи застарілу інфраструктуру.
Звинувачення на адресу "некваліфікованих менеджерів" з боку реформістської преси є прямою атакою на консервативні еліти та Корпус вартових ісламської революції, які контролюють багато інфраструктурних проєктів, зокрема у водній сфері. Для них будівництво дамб було не стільки способом вирішити проблему, скільки інструментом для освоєння бюджетних коштів та зміцнення свого впливу.
Тепер, коли країна опинилася на межі колапсу, влада знову перекладає відповідальність на громадян, закликаючи їх економити, та на природу, посилаючись на відсутність дощів. Попередження президента про можливу евакуацію Тегерана — це спроба мобілізувати суспільство та підготувати його до найгіршого сценарію. Проте без кардинальної зміни підходів до управління водними ресурсами, боротьби з корупцією та деполітизації екологічних питань будь-які заходи будуть лише тимчасовим латанням дірок у системі, що невпинно рухається до катастрофи.