В Індонезії стартував саміт країн АСЕАН
У столиці Індонезії Джакарті розпочався триденний саміт лідерів країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), головними питаннями якого є пошук шляхів врегулювання тривалої політичної кризи в М’янмі та територіальних суперечок у Південно-Китайському морі.
Церемонія відкриття заходу транслюється на офіційному вебсайті організації.
Нинішня зустріч лідерів країн АСЕАН (Бруней, Камбоджа, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд і В’єтнам) проходить на тлі загострення суперництва між Сполученими Штатами та Китаєм за вплив у регіоні та їхніх спроб залучити країни Асоціації на свій бік.
Очікується, що на саміті у вівторок лідери АСЕАН переглянуть виконання домовленостей із п’яти пунктів, досягнутих між М’янмою, яка також є учасником організації, та іншими країнами у квітні 2021 року, спрямованих на пошук мирного вирішення конфлікту між правлячою у М’янмі хунтою та її противниками, прихильниками скинутого військовими демократично обраного уряду.
В рамках заходу пройдуть низка окремих зустрічей лідерів АСЕАН із представниками інших країн, зокрема, Сполученими Штатами, Китаєм, Японією і Південною Кореєю.
Обговорення проходитиме без участі представника М’янми, оскільки після перевороту в лютому 2021 року цю країну позбавили права брати участь у самітах, дозволивши хунті надсилати лише неполітичного представника в якості спостерігача.
Водночас зусилля країн АСЕАН покласти край насильству в М’янмі не приносять результату. Військові лише дозволили главі МЗС Таїланду Дон Прамудвінаю відвідати 9 липня у в’язниці скинуту лідерку країни Аун Сан Су Чжі, що стало першим її контактом із високопоставленим іноземним представником після путчу в лютому 2021 року.
Лідери АСЕАН також планують обговорити територіальні суперечки в Південнокитайському морі (ПКМ), більшість яких стосуються претензій Китаю на острови і води Брунею, Малайзії, Філіппін та В’єтнаму.
Щоб запобігти конфронтації у регіоні, АСЕАН і Китай вже тривалий час розробляють кодекс поведінки в ПКМ, проте в цьому напрямку майже немає прогресу через взаємовиключні підходи сторін і небажання йти на компроміси.
Напруженість між Китаєм і членами АСЕАН зросла після оприлюднення Пекіном 29 липня нової карти Китаю, на якій майже вся акваторія ПКМ позначена китайською. Філіппіни і Малайзія одразу після публікації карти висловили Китаю рішучий протест, посилаючись, серед іншого, на рішення міжнародного трибуналу в Нідерландах від 2016 року, яким усі претензії Китаю в ПКМ були визнані безпідставними.
Лідери АСЕАН висловлять стурбованість діяльністю Китаю у водах, включаючи створення штучних островів із військовими базами та ведення на них господарської діяльності. Такий пункт міститься в проєкті заяви, яка буде опублікована після саміту АСЕАН-Китай, запланованого на середу.
У листопаді минулого року лідери АСЕАН і президент США Джо Байден зустрілися в Камбоджі й домовилися підняли взаємодію між АСЕАН і США до «всеосяжного стратегічного партнерства», що стало свідченням готовності Вашингтона активніше взаємодіяти з країнами регіону на тлі зростання впливу Китаю.
Проте Байден пропускає саміти, пов’язані з АСЕАН, тоді як він візьме участь у саміті Групи 20 найбільших економік в Індії цими вихідними та відвідає В’єтнам. Американську делегацію на зустрічі лідерів АСЕАН очолює віцепрезидент Камала Гарріс.