Газова війна на Синаї: Ізраїль заморожує угоду з Єгиптом через розбіжності по Газі
Угода на $35 млрд під загрозою зриву через політичні розбіжності
Велика ізраїльсько-єгипетська газова угода вартістю 35 мільярдів доларів опинилася на межі колапсу через політичні суперечки та напруженість навколо Гази та Синаю. Угода, що передбачає постачання 130 мільярдів кубометрів газу до 2040 року, зупинилася за лічені дні до ключового терміну реалізації 30 листопада.
Високопоставлені джерела в Міністерстві нафти Єгипту повідомили, що Ізраїль не дотримується зобов'язань щодо збільшення потоків газу згідно з оновленою угодою, укладеною в липні 2025 року. Раніше ізраїльська сторона пояснювала це технічними проблемами, але тепер, за підтримки комітетів Кнесету, відкрито вказує на політичні розбіжності з Єгиптом щодо Гази, військової присутності Єгипту на Синаї та майбутнього ціноутворення.
На тлі цих подій Каїр готується до різкого скорочення поставок. Єгипетська нафтова влада вже оголосила тендер на закупівлю трьох партій скрапленого природного газу (СПГ) на листопад. Крім того, існують домовленості з компаніями із Саудівської Аравії, Франції, Нідерландів та Азербайджану про постачання 20 партій СПГ до кінця року та близько 125 партій у 2026 році.
Експерти зазначають, що Ізраїль може скасувати розширену угоду без фінансових штрафів, оскільки вона є "меморандумом про взаєморозуміння, який не є зобов'язуючим для продавця" і ще не набула чинності.
Цей конфлікт є яскравим прикладом того, як енергетика використовується як інструмент геополітичного тиску. Угода, яка мала стати символом економічного співробітництва, перетворилася на заручницю невирішених політичних питань. Ізраїль, призупиняючи збільшення поставок газу, чинить прямий тиск на Каїр, намагаючись змусити його зайняти більш вигідну для Тель-Авіва позицію щодо повоєнного устрою Гази та ситуації з безпекою на Синаї.
З іншого боку, Єгипет, який залежить від ізраїльського газу як для внутрішнього споживання, так і для реекспорту у вигляді СПГ, не може дозволити собі виглядати слабким. Активний пошук альтернативних постачальників — це не лише підготовка до можливого дефіциту, а й стратегічний хід, покликаний продемонструвати Ізраїлю, що Каїр має інші варіанти і не піддасться на шантаж.
Ця "газова війна" показує, наскільки крихкою є економічна взаємозалежність у регіоні, де безпекові та політичні інтереси завжди переважають над комерційною вигодою.