Зруйнований південь Лівану: Ізраїль продовжує удари, незважаючи на перемир'я
Населення не може повернутися додому по обидва боки кордону через безперервну ескалацію
Через рік після укладення крихкого перемир'я між Ізраїлем та "Хезболлою" ситуація на лівансько-ізраїльському кордоні залишається вкрай напруженою. Південь Лівану перетворено на руїни внаслідок безперервних ізраїльських ударів, а північ Ізраїлю — на "міста-привиди", куди не наважуються повертатися власні громадяни.
Ізраїль продовжує майже щоденні бомбардування, стверджуючи, що цілиться по об'єктах "Хезболли", яка, за його словами, відновлює свій військовий потенціал. Ці атаки, за даними ООН, з моменту перемир'я забрали життя щонайменше 127 цивільних осіб у Лівані, а спецдоповідач ООН назвав їх "воєнними злочинами". Нещодавно Ізраїль завдав удару по передмістю Бейрута, ліквідувавши високопоставленого військового командувача "Хезболли".
"Хезболла", зі свого боку, відмовляється від повного роззброєння, доки Ізраїль не виведе свої війська з усіх окупованих ліванських територій.
Наслідки цієї ескалації відчуваються по обидва боки кордону. Десятки тисяч ізраїльтян, евакуйованих з півночі, не можуть повернутися до своїх домівок через постійну загрозу. Вони критикують власний уряд за нездатність гарантувати безпеку.
Ситуація на лівансько-ізраїльському кордоні демонструє, що перемир'я існує лише на папері. Насправді ж триває війна низької інтенсивності, де Ізраїль, володіючи повною військовою перевагою, систематично руйнує південь Лівану, створюючи "буферну зону" з випаленої землі. Аргументи про "самооборону" та "боротьбу з тероризмом" виглядають слабкими на тлі постійної загибелі цивільних та руйнування інфраструктури, що змушує навіть ООН говорити про воєнні злочини.
Ця стратегія "виснаження" створює небезпечний прецедент і загрожує повномасштабним вибухом. "Хезболла", хоч і ослаблена, загнана в кут і може вдатися до відчайдушних дій. Тим часом страждає мирне населення по обидва боки кордону. Ліванці втрачають свої домівки та життя, а ізраїльтяни не можуть повернутися до нормального життя через політику власного уряду, який, схоже, обрав шлях перманентної війни замість пошуку довгострокового миру.