Ізраїль схвалив план захоплення міста Газа: новий виток ескалації
Рішення уряду Нетаньягу загрожує гуманітарною катастрофою та долею заручників
Військово-політичний кабінет Ізраїлю схвалив план із захоплення міста Газа, що знаменує собою чергову ескалацію 22-місячної війни. Рішення, ухвалене рано-вранці у п'ятницю, передбачає взяття під контроль усього міста, де, за попередніми оцінками, все ще проживають сотні тисяч людей.
Цей крок був зроблений, незважаючи на серйозні застереження з боку вищого військового керівництва Ізраїлю. Генералітет попереджав, що повномасштабна наземна операція в місті поставить під загрозу життя близько 20 заручників, які ще залишаються в живих, і ще більше виснажить армію, яка веде бойові дії майже два роки. Сім'ї заручників також виступили проти, побоюючись, що ескалація прирече їхніх близьких на загибель.
Рішення кабінету було ухвалено після багатогодинного засідання, що тривало всю ніч. Перед ним прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив про намір взяти під контроль всю територію Гази, щоб згодом передати її "дружнім арабським силам". Затверджений план є менш масштабним, але все одно загрожує масовим переміщенням десятків тисяч людей та ще більше ускладнить доставку гуманітарної допомоги, де ситуація вже близька до голодомору. "Окуповувати вже нічого," — каже одна з біженок. "Гази більше немає."
Рішення про захоплення міста Газа — це акт політичного відчаю, а не військової необхідності. Уряд Нетаньягу, не маючи чіткої стратегії виходу з війни та перебуваючи під тиском радикального крила своєї коаліції, обирає єдиний знайомий йому шлях — ескалацію. Цей план ігнорує ключові факти: по-перше, ізраїльська армія вже неодноразово заходила в Газу, але не змогла остаточно знищити бойовиків, які щоразу перегруповуються. По-друге, це ставить хрест на будь-якій можливості врятувати заручників шляхом переговорів.
По суті, Нетаньягу жертвує життям заручників та ризикує повною міжнародною ізоляцією заради збереження своєї політичної влади. Захоплення міста Газа, ймовірно, не призведе до остаточної перемоги, а лише затягне Ізраїль у нескінченну міську партизанську війну, перетворивши анклав на криваву трясовину. Це рішення демонструє, що внутрішньополітичні інтереси прем'єра остаточно взяли гору над раціональною військовою стратегією та гуманітарними міркуваннями.