Історичний зсув: Рада Безпеки ООН підтримала план Марокко щодо Західної Сахари
Резолюція, просунута США, розлютила Алжир та ізолювала фронт Полісаріо
Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, що підтримує план автономії Марокко для Західної Сахари як "найбільш здійсненне" рішення для врегулювання багаторічного конфлікту. Цей крок, ініційований Сполученими Штатами, викликав різку критику з боку Алжиру, який підтримує рух за незалежність — фронт Полісаріо.
Західна Сахара, багата на корисні копалини колишня іспанська колонія, здебільшого контролюється Марокко, але на неї десятиліттями претендує Полісаріо. Нова резолюція, ухвалена 11 голосами "за" при трьох утриманих та відмові Алжиру від участі, знаменує собою відхід від попередньої позиції ООН, яка закликала сторони до переговорів для досягнення широкої угоди. Тепер Рада Безпеки фактично стала на бік плану, вперше представленого Рабатом у 2007 році, що передбачає автономію Західної Сахари під повним суверенітетом Марокко.
Король Марокко Мухаммед VI назвав це голосування "історичним", заявивши, що воно "відкриває нову переможну главу в процесі закріплення марокканського характеру Сахари". Цей дипломатичний успіх став можливим після того, як адміністрація Дональда Трампа у 2020 році визнала суверенітет Марокко над цією територією в обмін на нормалізацію відносин Рабата з Ізраїлем. Відтоді Іспанія, Франція, Велика Британія та Німеччина також висловили підтримку марокканському плану.
Посол Алжиру в ООН заявив, що текст резолюції "не відображає вірно доктрину ООН щодо деколонізації" і не виправдав очікувань народу Західної Сахари. Резолюція також продовжує мандат миротворчої місії ООН у регіоні ще на один рік.
Ухвалення цієї резолюції є не просто процедурним голосуванням, а фіксацією кардинального геополітичного зсуву. Це перемога прагматизму над принципом самовизначення народів, де ООН під тиском США обирає сторону стабільності та підтримки ключового союзника в регіоні. Для Марокко це кульмінація багаторічних дипломатичних зусиль та прямий результат угоди про нормалізацію відносин з Ізраїлем, що демонструє, як регіональні домовленості можуть змінювати глобальний баланс сил.
Для фронту Полісаріо та його головного покровителя, Алжиру, це рішення означає серйозну дипломатичну поразку та посилення ізоляції. Шлях до референдуму про незалежність, на якому вони наполягали десятиліттями, тепер фактично заблокований на рівні найвищого органу ООН. Хоча резолюція закликає до переговорів на основі марокканського плану, обурення Алжиру свідчить, що шлях до "взаємоприйнятної угоди" буде вкрай складним. Проте дипломатична ініціатива тепер повністю на боці Рабата.