Хусити пов'язують атаки в Червоному морі з війною в Газі та погрожують відновити їх
Угруповання сигналізує про припинення нападів, поки триває перемир'я
Єменські повстанці-хусити сигналізують, що припинили свої атаки на Ізраїль та судноплавство в Червоному морі, поки триває крихке перемир'я в секторі Гази. У листі до "Бригад Аль-Кассам" (бойове крило ХАМАС), опублікованому в понеділок, угруповання дало найчіткіший сигнал про зупинку своєї кампанії.
"Ми уважно стежимо за розвитком подій і заявляємо, що якщо ворог відновить свою агресію проти Гази, ми повернемося до наших військових операцій у глибині сіоністського утворення, і ми відновимо заборону на ізраїльську навігацію в Червоному та Аравійському морях", — йдеться в листі.
З моменту початку перемир'я в Газі 10 жовтня хусити не брали на себе відповідальність за жодну атаку. Їхня кампанія, що розпочалася як акт солідарності з палестинцями, призвела до загибелі щонайменше дев'яти моряків, потоплення чотирьох суден та серйозно порушила світову торгівлю в регіоні.
Водночас, на тлі затишшя на морі, хусити посилили тиск на суходолі. Вони погрожують Саудівській Аравії та захопили в полон десятки співробітників ООН та інших гуманітарних організацій, бездоказово звинувативши їх у шпигунстві.
Заява хуситів — це не оголошення миру, а відвертий і прагматичний шантаж. Вони прямо пов'язують безпеку одного з найважливіших морських шляхів світу з ситуацією в Газі. Таким чином, вони намагаються перетворити свою локальну військову кампанію на глобальний важіль тиску, що змушує міжнародну спільноту бути зацікавленою у збереженні перемир'я між Ізраїлем та ХАМАС. Це спроба вийти за межі регіонального конфлікту та стати гравцем, з яким доведеться рахуватися.
Водночас ескалація проти Саудівської Аравії та захоплення гуманітарних працівників свідчать про те, що хусити не збираються відмовлятися від своєї дестабілізуючої ролі. Це тактика "підтримки напруги" на кількох фронтах.
Поки увага світу прикута до моря, вони зміцнюють свої позиції всередині Ємену та на кордоні з Саудівською Аравією, використовуючи заручників як додатковий інструмент тиску. Це демонструє, що будь-яке затишшя є лише тимчасовим, і угруповання готове миттєво відновити хаос, якщо це відповідатиме його стратегічним інтересам.