"Бюрократія, щоб перешкоджати": ООН звинуватила Ізраїль у забороні ввезення наметів до Гази
Ізраїль класифікує намети як товар "подвійного призначення" на тлі нових наказів про евакуацію
Організація Об'єднаних Націй у вівторок розкритикувала Ізраїль за багатомісячну заборону на ввезення наметів до Сектора Гази, незважаючи на постійні накази про переміщення цивільного населення. Представник гуманітарного агентства ООН OCHA, Єнс Лаерке, заявив, що предмети для притулку заборонені до ввезення вже близько п'яти місяців, за які понад 700 000 людей були змушені покинути свої домівки.
За словами Лаерке, Ізраїль класифікував намети як товар "подвійного призначення", вважаючи, що їхні опори "потенційно можуть бути використані у військових цілях". Він засудив "шари бюрократії, які, схоже, призначені не для полегшення, а для перешкоджання швидкому ввезенню будь-чого". Ця заборона діє навіть після того, як Ізраїль оголосив про плани захоплення міста Газа та видав новий наказ про евакуацію мешканців.
Представник Управління ООН з прав людини, Тамін аль-Хітан, додав, що ці плани несуть "величезні ризики для цивільних" і звинуватив Ізраїль у переміщенні палестинців до районів, що перебувають під обстрілами, як-от Аль-Мавасі. Він також заявив, що отримання мізерних запасів їжі може бути "смертельно небезпечним заняттям", нагадавши, що з 27 травня було вбито 1857 палестинців під час спроби отримати продовольство, і "більшість цих вбивств, схоже, були скоєні ізраїльськими військовими".
Заява ООН оголює цинізм ізраїльської політики в Газі. Класифікація наметів як товару "подвійного призначення" є абсурдним звинуваченням, яке не витримує жодної критики, і слугує лише одній меті: зробити життя цивільного населення в Газі абсолютно нестерпним. Це частина ширшої стратегії, спрямованої на примусове переміщення людей. Спочатку їх змушують покинути свої домівки під загрозою бомбардувань, а потім позбавляють навіть елементарного притулку, такого як намет.
Це створює ідеальні умови для гуманітарної катастрофи. Позбавлені житла, їжі та води, люди стають повністю залежними від мізерної допомоги, отримання якої є смертельно небезпечним. Звинувачення у вбивстві понад 1800 людей у чергах за їжею — це пряме свідчення того, що гуманітарна допомога використовується як приманка та інструмент контролю. Це не просто побічні збитки від війни, а, як стверджують правозахисники, навмисна політика, спрямована на створення умов, несумісних із життям.