Звірства та геноцид: ООН звинуватила армію Судану та RSF у злочинах проти людяності
Обидві сторони конфлікту в Судані звинувачено у воєнних злочинах
Незалежна міжнародна місія ООН зі встановлення фактів щодо Судану представила звіт, у якому звинуватила обидві ворогуючі сторони — Суданські збройні сили (SAF) та воєнізовані Сили швидкого реагування (RSF) — у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Розслідування задокументувало широкомасштабні звірства, включно з "етнічно вмотивованими стратами, сексуальним насильством та навмисним використанням голоду як зброї війни".
У доповіді наголошується, що злочини посилилися після захоплення силами RSF міста Ель-Фашер. Місія зібрала докази масових вбивств, тортур, зґвалтувань, сексуального рабства та тактики випаленої землі. Жертвами ставали переважно представники неарабських громад. "Ці злочини не є поодинокими інцидентами, а частиною навмисної стратегії покарання, залякування та стирання етнічних ідентичностей", — заявила представниця місії Джой Нгозі Езейло.
Суданські збройні сили, зі свого боку, звинувачуються у невибіркових авіаударах по населених пунктах, нападах у відповідь на цивільних осіб та неспроможності захистити лікарні й гуманітарні операції. Ситуацію ускладнює наказ уряду двом високопосадовцям Всесвітньої продовольчої програми залишити країну, що посилює гуманітарну кризу.
Місія дійшла висновку, що судова система Судану "не бажає і не здатна" проводити розслідування, та закликала до розширення юрисдикції Міжнародного кримінального суду на всю територію країни. "Стійкий мир вимагає трансформації секторів юстиції та безпеки Судану", — підсумували в ООН, наголосивши, що "справедливість — це не опція, це шлях до миру".
Звіт ООН є не просто констатацією жахливих фактів, а юридичним вироком обом сторонам конфлікту, який повністю руйнує будь-які спроби однієї зі сторін представити себе як "менше зло". Документуючи злочини і SAF, і RSF, місія позбавляє міжнародну спільноту можливості зайняти вибіркову позицію. Це ставить перед світовими державами та Радою Безпеки ООН незручне, але нагальне питання: що робити, коли обидва учасники війни є воєнними злочинцями?
Заклик до розширення юрисдикції МКС та створення спеціального механізму правосуддя — це спроба вирватися із замкненого кола безкарності, яка десятиліттями підживлювала конфлікти в Дарфурі. Це прямий сигнал, що без міжнародного втручання правосуддя в Судані неможливе.
Однак реалізація цих рекомендацій вимагатиме величезної політичної волі, якої досі бракувало. Таким чином, цей звіт є не лише обвинувальним актом, а й тестом для глобальної системи правосуддя: чи здатна вона діяти, коли винуватці очевидні, але політично незручні.
