Вода в обмін на нафту: Туреччина та Ірак шукають компроміс
Турецька делегація їде до Багдада для обговорення водної кризи та експорту нафти
Високопоставлена турецька делегація найближчим часом відвідає Багдад для обговорення чутливого питання водних ресурсів та відновлення експорту нафти через турецький порт Джейхан. Цей візит знаменує собою нову фазу в переговорах, спрямованих на створення всеосяжної правової бази, що регулюватиме спільні інтереси на тлі безпрецедентної посухи в Іраку.
Іракські чиновники роками скаржилися на те, що дамби, побудовані Туреччиною, зменшують стік річок Тигр та Євфрат, які є головними джерелами прісної води для країни. Цього року криза досягла катастрофічних масштабів: міністерство водних ресурсів назвало 2025 рік одним із найпосушливіших з 1933 року.
Візит турецької делегації є відповіддю на нещодавню поїздку іракської делегації до Анкари. Багдад прагне використати свій головний козир — нафту — як важіль тиску. Ірак значною мірою покладається на нафтопровід до Джейхана для експорту своєї сировини, і будь-яка зупинка чи зміна умов експорту дає йому можливість торгуватися з Анкарою. Мета Іраку — пов'язати відновлення та розширення експорту нафти з юридичними гарантіями збільшення потоку води.
Ці переговори є класичним прикладом "реальної політики", де на кону стоять життєво важливі інтереси обох країн. Для Іраку — це питання виживання, оскільки водний дефіцит загрожує гуманітарною катастрофою та знищенням сільського господарства. Для Туреччини — це економічні вигоди від транзиту нафти та збереження контролю над водними ресурсами, необхідними для її власних амбітних проєктів.
Відмовившись від риторики про порушення суверенітету, Багдад перейшов до прагматичної гри, де "чорне золото" має бути обміняне на "блакитне золото". Результат цих переговорів покаже, чи зможуть дві країни знайти стійкий баланс інтересів, чи Ірак і надалі залишатиметься заручником свого географічного положення та односторонньої водної політики сусіда.
