Війна за воду чи дипломатичний ультиматум: Єгипет відповів на запуск ГЕС в Ефіопії
Каїр звернувся до РБ ООН та залишає за собою право на будь-які дії
Відносини між Єгиптом та Ефіопією досягли точки кипіння після того, як 9 вересня Аддис-Абеба офіційно запустила в експлуатацію гігантську греблю "Велике Ефіопське Відродження" (GERD) на річці Блакитний Ніл. Реакція Каїра була миттєвою: міністр закордонних справ Єгипту направив листа до Ради Безпеки ООН, в якому назвав проєкт одностороннім заходом, що порушує міжнародне право.
У листі наголошується, що Єгипет не визнає цих дій і не миритиметься з їхніми наслідками для своїх "екзистенційних інтересів". Каїр залишає за собою право "вжити всіх заходів, закріплених у міжнародному праві та Статуті ООН". Раніше президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі неодноразово називав щорічну квоту води з Нілу в 55,5 млрд кубометрів "червоною лінією", яку нікому не дозволено перетинати.
Зі свого боку, прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед на церемонії відкриття запевнив, що гребля не несе загрози сусідам. "Ефіопія побудувала греблю, щоб процвітати, електрифікувати весь регіон і змінити історію. Це абсолютно не для того, щоб нашкодити своїм братам", — заявив він. Проте ці запевнення в Каїрі більше не сприймають, адже 14 років переговорів про правила заповнення та експлуатації греблі закінчилися нічим.
Запуск греблі остаточно переводить конфлікт з теоретичної площини в практичну. Для Єгипту, країни, яка на 90% залежить від вод Нілу, будь-яке скорочення стоку, особливо в періоди посухи, є прямою загрозою національній безпеці, продовольству та життю 100-мільйонного населення. Хоча прямий військовий конфлікт малоймовірний, Єгипет, схоже, розпочинає тотальну дипломатичну війну. Його мета — залучити на свій бік ООН, Африканський Союз, США та ЄС, щоб змусити Ефіопію підписати юридично зобов'язуючу угоду про правила експлуатації греблі. Без такої угоди Ефіопія отримує одноосібний контроль над "краном" головної водної артерії регіону, що для Єгипту є абсолютно неприйнятним сценарієм.
